А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!
Объяснение:
Калитка втратив людське обличчя. У погоні за грошима він забуває про порядність і любов до своєї родини, примушуючи наймитів і рідних працювати без спочинку — "з діжі не вилазити". Спочатку може здатися, що Герасим, як справжній селянин-трудівник, найбільше в житті любить землю. Але з його власних слів ми дізнаємося, що земля потрібна йому д ля того, щоб заробити ще більше грошей. Отже, гроші — головна мета життя Герасима Калитки. Вони засліплюють його, штовхають на ризиковані шахрайські махінації.