У оповіданні "Чарівні окуляри" хлопчики навчилися бачити світ навколо себе зовсім по-іншому за до окулярів. Окуляри дозволили їм побачити казкову красу і дивовижні речі, які раніше залишалися непомітними. Хлопчики відкрили нові світи, повні пригод та фантазії, і навчилися більше цінувати і відчувати красу навколишнього світу. Окуляри стали символом уявної подорожі та розвитку фантазії, які до хлопчикам побачити більше, вчитися уважніше ігати й знаходити чарівне в звичайних речах.
Павлусь — головний герой оповідання О. Стороженка. Його образ доводить нам, що сите життя і неробство не робить людину по-справжньому щасливою. Щастя не може бути в житті людини, яка живе лише для себе і не зігріває своїм душевним теплом інших, яка безглуздо і безцільно проживає свій вік. Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, шоб не замерз, навесні і влітку — шоб сонце не напекло голову. Бачачи, шо син нічого не вміє робити, батько журився: «Що з ним станеться, як ми помремо?» Мати мала рацію, коли говорила: «Як Бог милосердний пошле йому шастя, то без нас житиме ше лучче, як теперечки». Після смерті батьків за Павлусем наглядали наймит і наймичка. І хоча він уже й парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить. «Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити». І на вечорниці йому йти не хотілося, і скарб шукати відмовився, бо звик лише їсти та спати. За це прозвали його Лежнем. Навіть грушу зірвати не міг: «Бісові груші, — пробубнить, — які спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот». А потрусити дерево — важко. У селі Павлуся вважали щасливим: нічого не робить, а все має. «Сказано: як кому Бог дасть шастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати, сам скарб його знайде». І хоча люди заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли. Думаю, шо шасливим не був і Павлусь.
Спільне : Чіпка та Грицько - друзі дитинства. Обидва з бідних сімей. Обидва працьовиті та хазяйновиті. ГРИЦЬКО : Коли Грицько підріс він пішов на заробітки, бажав стати багатим ( це бажання зробило його скупим ). Головною метою було одружитися на багатій дівці. В творі його зображують як егоїста, корисливу людину. Постійне бажання до власного збагачення. Злорадство до Чіпки. Він ніколи не чинив опір та не хотів бунтувати. Доброзичливий, недалекоглядний, заздрісник, лицемір, повністю відсторонений від громадських справ. ЧІПКА : Людина яка бореться за правду та справедливість з вольовим характером. Але у пошуках правди звертає на неправильний шлях. Стає вбивцею, випиває з поганою компанією, поступово морально деградує. Повністю розчарований у світі - не вірить в справедливість. Людина смілива, бунтар, наполегливий .
Отже, можна зробити висновок, що Грицько та Чіпка починали свій життєвий шлях однаково, але потім їх характери змінилися. Чіпка - в пошуках справдливості стає вбивцею. А Грицько все життя намагається заробити гроші, корисливий. Але він не є бунтарем як Чіпка, Грицько тиха, спокійна людина, яка не приймає участі в житті громадськості.
Трудно ли быть молодым? Возможно, ответить на этот вопрос нельзя, но попробовать можно.
В современном 21-ом веке у молодого человека много обязанностей и развлечений.