Відповідь:
Пояснення:
Друга світова війна прийшла в Україну не в червні 1941 року, а в вересні 1939 року. Принаймні, західні українці цю дату запам’ятали дуже чітко. Польське військо було малоефективним і деморалізованим, а тому воювати проти двох мільйонних армій – німецької і совєтської – не було сенсу. «Військо польське на роверах» жартували українці, і це майже стовідсотково відображало справжню картинку.
Через те, що першими підминати Польщу почали німці, і особливого спротиву не було, їм вдалося просунутись досить далеко. Далі, ніж було попередньо домовлено з совєтами в пакті Молотова-Рібентропа. Втім, досить швидко з’явилась «доблесна» Красна армія, і німцям довелось відступити.
Говорити про те, що німців чи більшовиків хтось особливо радісно зустрічав, було б неправдою. Переважно їх появу сприймали як звичайну зміну окупанта і не більше. Можливо, хтось комусь і виносив хліб-сіль, але це були скоріше винятки, аніж правило. В суспільстві панувала непевність і тривога. Люди чудово знали, хто такі більшовики, пам’ятали про недавній Голодомор на Великій Україні і про сотні спухлих українців з-за Збруча, яким пощастило пробратися в Галичину за куском хліба. Ілюзій особливих не мали. До німців ставлення було дещо краще. Все-таки європейська Німеччина – не пара обдертим більшовикам. Втім, загалом у повітрі витало погане передчуття якихось важких подій, і люди просто намагались вижити. Дуже скоро погане передчуття перевершило будь-які сподівання…
Родина моєї бабці Віри жила в Тернополі. Війна застала їх в новій хаті, яку батьки щойно завершили будувати після багатьох років переїздів по селах Галичини. Прадід вчителював. Ідеально знав 7 мов, але в Тернополі роботи отримати не міг, бо не хотів переходити на польське і ставати поляком.
«Іван Сила - утілення непереможного духу українського народу, його доброти і щирості»
Іван Сила – український борець, боксер, важкоатлет, що втілює непереможний дух нашого народу. Цей чоловік чимало часу виступав у цирку, інтригував глядачів своїми чарівними номерами. Проте не лише своєю спортивною кар’єрою був відомий Іван. Важкоатлет славився ще й своєю духовністю, добротою та щирістю.
Іван Сила зневажав тих, хто ображає слабших і завжди прагнув заступитися за тих, хто цього потребує. Після того, як спортсмен приїхав на заробітки до міста, він був свідком сцени побиття цілим натовпом однієї людини. Для нього це було неприпустимими, тому він став на захист того нещасного. Звичайно, згодом виявилось, що цей нещасний – простий злодій. Але ця подія із житті Івана дає нам зрозуміти, що цей чоловік – надзвичайно добра та чуйна до проблем навколишніх людина. Не тільки до людей Іван виявляє свої найкращі риси. Важкоатлет також не розуміє дикунства з боку глядачів до тварин. Виступаючи у цирку, він був змушений битися з биком. Це був найнеприємніший бій у його житті, після якого він тяжко переживав: «Чим бідолашна тварина завинила, що люди роблять із неї смертельну забавку?».
Іван – сильний фізично та морально чоловік. Для него неприпустимо, коли страждають інші: будь то люди, чи тварини. Це славетна людина втілює найкращі риси усього українського народу – його доброти та щирості.
Объяснение:
Объяснение:
1. Ідеєю оповідання «Білий кінь Шептало» є
А захоплення прагненням особистості позбутися туги, жалю
Б заклик до активної життєдіяльності
В. нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпу
Г засудження легковажності, надмірної гордості
2. Головною проблемою у творі є
А підступність і зрада
Б. формування особистості, роздвоєність її душі
В мораль і бездуховність
Г людина та природа
3. Кульмінацією оповідання є
А. на волі кінь відчув себе особистістю
Б Шептало біля водопою
В самотність коня
Г головне – знати про свою білизну
4. Шептало змалку найбільше ненавидів
А самотність
Б пихатість Степана
В бригадне дворище
Г . табун, гурт
5. Чого соромився Шептало?
А Своєї худої статури;
Б невміння тягати плуга;
В. упряжі;
Г власного походження.
6. За що інші коні недолюблювали Шептала? Бо він:
А виявляв свій брикливий характер;
Б намагався кусатися;
В. порозумівся із конюхом Степаном;
Г полюбляв хлопця.
7. Подумки Шептало критикував деяких коней за
А бездіяльність
Б. обмеженість
В безхарактерність
Г надзвичайну покірність
8. Змалку білий кінь полюбляв:
А. перебувати на самоті;
Б бути виключно у табуні;
В їсти соковиту травичку;
Г випасатися біля лісу.
9. Кінь забуває про все, окрім одного:
А глузування з нього інших коней і хлопчика
Б безглуздого кружляння в приводі
В відрази після водопою
Г. тремтливої ілюзії волі та влади
10. Шептало піднімає голову й ласкаво ірже тому, що
А нарешті знайшов спільну мову з табуном
Б він може більше відпочивати
В. його охоплює солодке почуття прощення й солідарності з конюхом
Г Степан усе частіше направляє його до міста
11. Глибока образа охопила душу білого коня, коли
А. Степан безжально вдарив батогом
Б його позбавили завтрашнього відпочинку
В треба котити воза ранковою міською вулицею
Г його постійно залишали самотнім
12. Мати розповідала Шепталові про
А. гордих білих коней
Б недосяжну волю
В покірність і слухняність
Г любов до життя