Людина завжди прагне мати гармонію в своєму житті, бути щасливою. Все має бути досконало. Не можна зупинятися на досягненому, варто завжди прагнути більшого та бути впевненим у своїх власних силах. Треба пізнавати себе, працювати над своїми вадами та скоєними помилками. Якби не було б в людському житті горя, то не було б і радості. Радість в життя людини завжди приходить у час перемоги. Людська вада – це егоїзм. Людину з такою рисою характеру завжди будуть обманювати, зраджувати, не будуть прислухатися до її порад. Тому найголовніше – це взаєморозуміння людей. Якщо ти хочеш, щоб до тебе добре відносились, то і відповідно стався до інших. В такому випадку вони відповідатимуть тобі взаємністю. Я хочу бути для кожної людини хорошим співрозмовником і вміти підтримати будь-кого в важку для нього хвилину. Без праці над собою та значних старань не можливо цього досягнути. Тому я намагаюся працювати над помилками та ставитися до оточуючих так, якби хотів, щоб вони ставилися до мене. Виходить це мені чи ні, судити важко. Гадаю, про це мають сказати мої співрозмовники, друзі та рідні.
Объяснение:
когда зимой я гулял(ла) я видел(ла) как падают белые снежинки и вот одна из снежинок спустилать мне на ладонь.она мне рассказала как там за морями океанами лесами и полями!а ещё снежинка говорила о своём мире в котором она живёт как там танцуют какие праздники .и кстати у снежинок тоже есть новый год-только он называется по другому-день небес. день небес потому что к ним спускаются новые снежинки.я так был(ла) рада услышанному и мне казалось что я погрузился(ась) в тот мир- мир всех всех снежинок мира!я бы ещё послушал(ла) но меня звал мой мир -мир людей! я мечтал(ла) побывать опять в мире снежинок -но это был всего лишь сладкий и чудесный сон