• Слышали ли вы в разговоре взрослых слово «свекор». Кого оно касается?• Почему Василий всегда вызвал улыбку у взрослых?• В чем проявляется «старование» Василия?• От какого любимого дела пришел в восхищение мальчик?• Как «свекор» относился к обучению?• Чем объяснить то, что Василий дал согласие на бракосочетание?• Что мы узнали о семье, в которой жил мальчик?• Какой представлял «свекор» свою жену?• Чем заслужила большого внимания Василия чернобровая Анна?• Какие обязанности были у отца мальчика как хозяина?• Почему Василий отказался вступать в брак?• Как мальчик воспринял шутку относительно себя?• Какой вывод сделал «свекор» относительно собственного бракосочетания?• Что комического в произведении?
Давня весна (скорочено) (Українка Леся) Була весна весела, щедра, мила.
Промінням грала, сипала квітки.
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло —
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: "Весна для всіх настала.
Дарунки всім несе вона, ясна.
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна".
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки.
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Я Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Вірш Лесі Українки "Давня весна" автобіографічний, пов’язаний із власними переживаннями поетеси, яка мала тяжку недугу й змушена була лежати, страждати через біль. Єдина її розвага й розрада клаптик голубого неба у вікні, гілка квітучої яблуні, свіжий вітерець, що долинає крізь відчинену кватирку, та пташині співи. Усе інше додавали уява й фантазія дівчини. Та давня весна запам’яталася, як дарунок долі, бо навчила цінувати найменші радості життя, загартувала волю. к та була, що за вікном цвіла.
