М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Будь ласка. Дуже
Твір на тему: мій улюблений твір української літератури 6клас.

👇
Ответ:
Амаз123
Амаз123
21.09.2022

Відповідь:

Пояснення:

Улюблений твір української літератури для мене це "Максим Гримач" Олександра Довженка. Це прекрасна історія, яка відображає період Української революції та описує боротьбу людей за свободу та незалежність своєї країни.

Головним героєм твору є Максим Гримач, молодий хлопець, який вирішив приєднатися до боротьби за свободу України. Він стає учасником революції та знаходить себе в більшовицькій владі. Максим має конфлікт з одним із своїх товаришів, який зраджує ідеї революції та працює на ворожу сторону. Цей товариш намагається видати Максима, за що той змушений утікати з міста.

У своїй боротьбі за українську незалежність Максим стикається з безліччю труднощів та небезпек, але він не здається і продовжує боротися далі, поки не відбудеться перемога. У кінці твору Максим повертається до своєї дівчини, яку зустрічає надзвичайно щасливим.

Мені дуже подобається "Максим Гримач" не тільки за цікаву і загадкову сюжетну лінію, а й за символіку та мудрість, яка закладена в цій історії. Твір Олександра Довженка - це перлина української літератури, яку варто прочитати кожному.

4,6(1 оценок)
Ответ:
maltsevaalbina2006
maltsevaalbina2006
21.09.2022

Объяснение:

Я дуже люблю читати. Книги — світ знань. Вони допомагають людині дізнатися багато нового та цікавого й навіть пізнати самого себе. Кожному притаманно читати окремий жанр, та я впевнена, що будь-який твір чимось цікавий по-своєму. Мені завжди було цікаво читати українську літературу, твори письменників з моєї Батьківщини. Вони зображували життя нашого народу, кохання, дружбу. Завдяки творчості українських митців я дізналася багато цікавих фактів з історії України.

Нещодавно я прочитала родинно-побутове оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач». Авторка зображує вільних селян у закріпаченій Україні середини дев’ятнадцятого століття. Марко Вовчок возвеличує щире, світле, взаємне почуття кохання, засуджує соціальну нерівність, що було характерним для тієї доби. Літературознавці вважають, що «Максим Гримач» — це оповідання-балада. У творі показується розлука дівчини зі своїм коханим, який загинув. Показ трагедії, переживань, ліризму, внутрішнього світу героя, наявність діалогів, казкових елементів доводять, що твір Марка Вовчка — балада.

Одним із головних героїв оповідання є Максим Гримач. Це вдівець, котрий сам виховував своїх двох доньок Катрю та Тетяну. Чоловік став багатим завдяки тому, що займався контрабандним перевезенням товарів. Він дотримується усіх звичаїв та традицій, упевнений, що дочок має видати заміж за рівних їм юнаків. Катря, старша дочка, виявилася гордою: «Мені байдуже, що вони (парубки) молоді й хороші, коли моє серце не до їх горнеться». Дівчина закохалася в кріпака Семена, таємно з ним зустрічалася. Батько ж міг дозволити дочці вийти заміж лише за вільного козака. Семен умовляв Катрю дочекатися його: «…треба ждати! Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. Як послужить доля, то сього року буде велика здобич. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний… Подякую йому за хліб, за сіль, нагледжу, де хутір красивий да й поклонюсь тоді твоєму батькові… Тільки люби мене вірно, моя дівчино!» Катря вірно чекала свого коханого. На жаль, сталося страшне лихо: перед самим звільненням юнак загинув під час бурі на Дніпрі. Катря розуміла, що жити далі без коханого не зможе, тому покінчила життя самогубством. Старий Гримач не пробачив собі того, що дочка втопилася через нього: «Загубив я твій вік молоденький!» Чоловік п’ять років не виходив з будинку. Згодом підросла менша дочка й вийшла заміж за гарного сотника. На щастя, її доля виявилася кращою.

Отже, оповідання Марка Вовчка мене вразило. Я в захваті від сильного й відданого кохання між Катрею та Семеном. Треба мати велику силу волі, щоб довго чекати волі свого юнака. Катря, на жаль, не змогла витримати такого тиску: батько її не розумів, не дозволяв виходити заміж за коханого, а сам Семен, відбувши три роки в кріпацтві, загинув. Так, Гримач зрозумів свою вину, та пізно... Я зробила висновок, що своїх дітей завжди треба підтримувати, давати поради, вислуховувати, та ніколи нічого не забороняти.

4,6(80 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
1830583
1830583
21.09.2022
Так досить?
9 березня 1814 рік – народження в с. Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія кріпака

1816 році сім’я Шевченків повернулася до села Кирилівка

1823 року від тяжкої праці й злиднів померла мати Катерина

1824 Тарас чумакував з батьком.

1825 помер батько Шевченка, а Тарас пішов у найми до дяка Петра Богорського, який прибув із Києва, але скоро Тарас втік.  Він наймитував і «вчився» малярства

1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у Вільшаній (Звенигородського повіту на Київщині). Служив в Енгельгардта

Осінь 1828-початок 1831 — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні

1831 року Шевченко з Енгельгардтом їде до Петербурга, віддав його в науку на чотири роки до живописця Василя Ширяєва

22 квітня 1838 – викуплений з кріпацтва (завдяки Карлу Брюллову і Василю Жуковському за 2500 рублів).

1838-1845 рік – став студентом Петербурзької академії мистецтв, а там — улюбленим учнем Брюллова

1839 року Тарас Шевченко захворів на тиф.

1840 року – вийшов “Кобзар” (8 поезій).

1839 – 1841 – працює над поемою “Гайдамаки”.

1841 – поема “Гайдамаки”.

1843 – Шевченко приїздив на Україну.

1845 – написано п’ять поем :”Кавказ”,”Єретик”,”Великий льох”,”Наймичка”, “І мертвим, і живим…” та “Заповіт”.

5 квітня 1847 рік – Шевченка заарештовано і відправлено до Петербурга.

Осінь 1847 – у вогких казематах Орської фортеці Шевченко захворів на ревматизм.

1848 рік – брав участь в науковій експедиції для вивчення опису Аральського моря.

1848-1858 – військова служба, в Окремому Оренбурзькому корпусі.

17 жовтня 1850 – переведено в  Новопетровське  укріплення.

2 серпня 1857 – поета було звільнено.

1858 рік – було видано дозвіл про виїзд на Україну.

Літо 1859 – Тарас Григорович поїхав на Україну, в рідне село Кирилівку.

1860 – Вийшов з друку «Кобзар» Шевченка.

10 березня 1861 рік — Шевченко помер. На кошти друзів його було поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.

22 травня 1861 рік – тіло Кобзаря перевезене на Україну і перезахоронене в Каневі на Чернечій горі.
4,6(50 оценок)
Ответ:
qalaysiz345
qalaysiz345
21.09.2022
У всі часи люди більш-менш щиро вірили в існування різної нечистої сили, будь то ожилі мертвеці, привиди, відьми, русалки, біси, духи або демони. Сьогодні теж існує немало людей, які вірять в їх існування. Але проблема віри у нечисту силу в наш час полягає в тому, що вона повністю розходиться з думкою сучасної науки. Тобто, незважаючи на те, що деякі люди й сьогодні вірять у привидів, демонів, духів тощо, наука повністю заперечує існування потойбічної сили. При цьому особисто я ніяк не можу заперечувати присутність у нашому житті невідомих навіть для науки явищ, адже в наш час наука ще не дала усіх відповідей на питання нашого буття, в тому числі, і на питання про існування Всевишнього та інших, невідомих нам сил. На мій погляд, питання Бога можна в деякому сенсі порівняти з питанням існування нечистої сили або демонів, адже у всі часи вони протиставлялися один одному.Щодо нечистої сили, то сьогодні існує декілька версій її існування. Одна із версій полягає в тих знаннях, які доступні сучасній людині. Так чи інакше, за цією інформацією людство саме придумує існування того чи іншого виду нечистої сили і вона є не більш, ніж плід бурхливої людської уяви. Цьому існує наукове підтвердження. Доведено, що незвичайні явища люди частіше усього бачать правим боком свого зору. Це означає, що генерує ці бачення права половина головного мозку, яка якраз і відповідає за фантазії людини.Втім, існує ще одна версія існування нечистої сили, яка носить зовсім інший характер. І хоча ця версія зовсім не наукова, вона має право на існування. За думками деяких людей, нечиста сила існує у сучасному світі як породження диявола і саме вона спонукає людей чинити зло. А, як відомо, однією із основ існування світу є постійне протистояння добра і зла. Доки будуть існувати добро і зло, буде існувати і світ. Вважається, що коли людина бачить якийсь прояв потойбічної сили, вона потрапляє у поле зору диявола і такій людині треба бути вкрай обережною. Слід добавити, що офіційні наукові дослідження по цьому питанню не проводилися, але це зовсім не означає, що ненаукову версію ми не повинні брати до уваги.Щодо мене, то я, дякувати Богу, ще ніколи не зустрічався з явними проявами нечистої сили, тому заперечувати або стверджувати щось конкретно просто не маю права. На жаль, сьогодні заважають об’єктивно розібратися у цьому питанні безліч аферистів, які своїми заявами про потойбічні сили намагаються дістати легкої популярності і відомості. Та я впевнений, що в сучасному житті існує дуже багато явищ, які ще не пояснені наукою. Назвати їх можна як завгодно, але все ж таки вони існують.
4,8(19 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ