1.Коли Ганнуся відчула, що батько більше любить Оленку? 2.Що робила Оленка(свідомо чи несвідомо),щоб роздратувати Ганну-панну?
3.Знайдіть у тексті місце,в якому розповідається про жінку-прочанку,яка
говорить про долю дівчат?
4.Що таке доля?І чи може, на вашу думку,людина сама змінювати хід свого
життя?
5.Які приховані таланти мала Ганна-панна?
6.Оленці складали посаг із зароблених Ганною грошей. Чи була Оленка вдячна
сестрі?
7.Знайдіть у тексті місце,коли Оленка образилась на Ганну через хлопця, якого
Ганна відштовхнула,і він заспівав пісню”А я з сестрою вечір постою…”Як себе
повела Ганна, а як-Оленка?
8.Коли прийшли свати від Дмитра,що подумала Ганна-панна?
9.Чому така люта образа зародилась у душі Ганни?
10.Хто наштовхнув Ганнусю на думку про вбивство?
Головний герой твору — тринадцятирічний хлопець-пастух, кріпак і сирота. Природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості. Хлопчик молиться Богові, дякуючи за сонце, теплий день, життя... Раптом герой усвідомлює, що він — кріпак, і це боляче ранить серце підлітка: Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози...
Але це почуття триває недовго: поява щирого й доброго друга — Оксани — проганяє страшне відчуття, природа знову радіє разом із дітьми:
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало Моє...
Кожна людина з теплотою згадує своє дитинство. Ці спогади пов'язані, передусім, із батьками, найкращими друзями, дитячими забавками й безтурботністю. Життя дітей, що народилися кріпаками, не могло бути безтурботним: змалку вони працювали поруч із дорослими, рано втрачали батьків, що помирали від хвороб та непосильної праці. Тому одна з провідних думок вірша — засудження такого суспільного явища, як кріпацтво. Інша ж думка — кожна дитина має право на щасливе дитинство й потребує піклування та любові.