Відповідь:На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність. Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до її легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності. Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Отже , вона прийшла , довгоочікувана зима! Добре пробігтися по морозцем в першу зимовий ранок ! Вулиці , вчора ще по-осінньому похмурі , суцільно покриті білим снігом , і сонце переливається в ньому слепяшім блиском. Химерний візерунок морозу ліг на вітрини магазинів і наглухо закриті вікна будинків , іній вкрив гілки тополь. Глянеш чи вздовж вулиці , витягнувся рівною стрічкою , поблизу чи навколо себе подивишся , всюди все те ж : сніг , сніг , сніг. Зрідка підіймається вітерець пощипує обличчя і вуха , зате як красиво все навколо! Які ніжні , м'які сніжинки плавно кружляють у повітрі. Як не колючий морозець , він теж приємний . Чи не за те всі ми любимо зиму , що вона так само , як весна , наповнює груди хвилюючим почуттям . Всі жваво , все яскраво в перетворює природу , все повно підбадьорливої свіжості. Так легко дихається і так добре на душі , що мимоволі посміхаєшся і хочеться сказати дружньо цьому дивовижному зимового ранку : «Здрастуй , зима! »
Пісні та фабули De Libertate Fabula Fabula de Tantalo Фабула Разговор о премудрости Все лице морщиш, печалей всегда ты Похвала астрономіи О delicati blanda etc In natalem Jesu Est quaedam maerenti flere voluptas Quid est virtus? Epigramma Similitudines ex Virg(ilio) 2 Aeneid(a)e In natalem Basilii Tomarae In natalem Bilogrodensis episcopi De sacra caena, seu aeternitate De umbratica voluptate Басни Харьковскія Басня 1. Собаки Басня 2. Ворона и Чиж Басня 3. Жаворонки Басня 4. Голова и Тулуб Басня 5. Чиж и Щиглик Басня 6. Колеса часовіи Басня 7. Орел и Сорока Басня 8. Голова и Тулуб Басня 9. Мурашка и Свинья Басня 10. Двѣ Курицы Басня 11. Вѣтер и Філософ Басня 12. Оселка и Нож Басня 13. Орел и Черепаха Басня 14. Сова и Дрозд Басня 15. Змія и Буфон Басня 16. Жабы Басня 17. Два цѣнныи камушки: Алмаз и Смарагд Басня 18. Собака и Кобыла Басня 19. Нетопыр и два птенца — Горлицын и Голубинин Басня 20. Верблюд и Олень Басня 21. Кукушка и Косик Басня 22. Навоз и Алмаз Басня 23. Собака и Волк Басня 24. Крот и Линкс Басня 25. Лев и Обезьяны Басня 26. Щука и Рак Басня 27. Пчела и Шершень Басня 28. Оленица и Кабан Басня 29. Старуха и Горшечник Басня 30. Соловей, Жаворонок и Дрозд Трактати. Діалоги Убуждшеся видѣша славу его (1765–1766) (Прокинувшись, побачили славу Його) Да лобжет мя от лобзаній уст своих! (1765–1766) (Хай цілує мене поцілунками уст своїх!) Начальная дверь ко христіанскому добронравію (1766) (Вступні двері до християнської добронравності) Наркісс. Разглагол о том: узнай себе (1767) (Наркіс. Розмова про те: пізнай себе) Симфоніа, нареченная Книга Асхань о познаніи самого себе (1767) (Симфонія, названа Книга Асхань, про пізнання самого себе) Бесѣда, нареченная двое, о том, что блаженным быть легко Бесѣда 1-я, нареченная Observatorium (СІОН) Бесѣда 2-я, нареченная Observatorium Specula (еврейски — Сіон) Діалог, или разглагол о древнем мірѣ (1772) (Діалог, або розмова про давній світ) Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни [Разговор дружескій о душевном мирѣ]укр. Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті (1773–1774) /Інше web-джерело/ Кольцо (Кільце. Дружня розмова про душевний світ) (1773–1774) Разговор, называемый алфавит, или букварь мира (Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу) (1774) Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis, сирѣчь Икона Алківіадская (Израилскій змій) Книжечка о чтеніи священн[аго] писанія, нареченна Жена Лотова Брань архистратига Михаила со Сатаною о сем: легко быть благим Пря бѣсу со Варсавою Благодарный Еродій (Вдячний Еродій) Убогій Жайворонок (Вбогий Жайворонок) Діалог. Имя ему — Потоп зміин
Відповідь:На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність. Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до її легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності. Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Пояснення: якось так