Відстоюючи збереження ідентичності, Т. Шевченко мусив розробляти
автономний код позацензурних тем, наприклад, щодо художньої
реконструкції козацької слави. Тому у "Кобзарі" був зреалізований
підцензурний образний рівень поруч із позацензурним, який постає при
застосуванні певного декодування, оскільки є "незаписаним текстом".
Цей то "незаписаний", проте наявний текст, і є батьківським пратекстом
щодо відомого всім "Кобзаря". Він розповідає про те, що для поета було
суттєвим та спровокувало появу його творів, проте висловити за умов
цензури це було неможливо. Існує кілька ів реконструювання
пратексту "Кобзаря", зокрема можна застосувати мнемотехніку.
Інформація, яка для Т. Шевченка була значущою, повинна проступали у
специфічних формах текстів, структури яких виділяються насамперед за
рахунок мнемоцентрично вмотивованих повторів.
Сучасна літературознавча мнемотехніка оперує такими поняттями:
ейдотехніка (специфіка образного конструювання з точки зору
забування/пригадування); мнемотехніка художнього
відтворення забування/пригадування); мнемонічна онірокритика (поетика
оніричного у творі, пов'язана із несвідомим маніпулюванням пам'яттю);
мнемоцентризм (пам'ять над усе, відтворення пам'яті як основи
мистецтва слова); криптосимволіка (утворення криптографічних
мнемонічних символів, в тому числі обліку часу, простору, символіка
чисел та повторюваних явищ тощо); заміна мнемотехніки
комбінаторикою (замість реального відтворення парадигми пам'яті –
принцип перерахування, часто удавано впорядкованого); синестезія
(накладання слухової, звукової, смакової, зорової пам'яті);
ампліфікаційне прочитання (нетотожний самоповтор тексту з метою
увиразнення того, що треба запам'ятати, що в художньому тескті
найчастіше класифікується як ремінісценція, авторемінісценція, цитата,
риторична ампліфікація); мнемонічне страждання (пригадування болю,
втрати, нещасливого кохання); мнемонічна аномалія (наприклад,
незвичне запам'ятовування); процедури кодування, переліку та
перенайменування, застосовувані мнемоністом; мнемонічні фантазми
(зона експериментування уявленнями, які містить пам'ять); меланхолія і
пам'ять (вперше їх взаємозалежність обґрунтована Аристотелем);
виникнення нової пам'яті; метафора як мнемонічний парадокс. Звичайно,
найвагомішим результатом мнемонічного експериментування поетів є
утворення ефекту нової пам'яті
Объяснение:
Объяснение:
Сучасна література постає перед читачами в усій її багатогранності: різноманіття жанрів, стилів, сотні тем і проблем, що порушуються. Власне, кожен може знайти щось до душі. Щодо мене, останнім часом я захоплююся жанром фентезі. Магічні здібності, незвичайні істоти, гра фантазії — все це поєднується з основними проблемами людствами саме в фентезі-творах. Найулюбленішим моїм твором цього жанру, якщо розглядати саме сучасний етап розвитку літератури, є цикл книг про Гаррі Поттера англійської письменниці Джоан Ролінґ, а улюблений герой цієї книги, власне, — сам Гаррі.
Найперше, що мені сподобалося — стиль написання. Письменниця використовує живу, яскраву мову, насичує книгу чудовими художніми засобами, проте не перевантажує читача ними. Мабуть, тому серія книг про Гаррі Поттера наразі така популярна серед дітей.
По-друге, у цій історії зображено багато «вічних», та від цього не менш цікавих для підлітка тем: дружба, кохання, справедливість, конфлікт між добром і злом, сміливість. Саме зі справедливості починається перша книга про Гаррі: знедолений хлопчик-сирота, що постійно зазнає кривд і образ від родини, в якій змушений жити, потрапляє до світу магії, де має нагоду віднайти своє щастя та справжню долю. Гаррі — рішучий, сміливий і хоробрий, здатний до самопожертви: він готовий прийняти виклик Темного Лорда заради блага всього чаклунського світу, готовий зустріти смерть заради щастя інших. Напевно, саме ця риса головного героя найбільше мене захоплювала при читанні. Постійно виникало питання: «А як би в такій ситуації вчинила я?». Напевно, у мене не вистачило б сміливості та відваги.
По-третє, читаючи книги про Гаррі Поттера, я справді поринала в інший, таємничий і магічний світ. Велетні, чорні та білі маги, професійні чаклуни та учні, що тільки вчаться мистецтву чарів, — це зацікавлювало все більше та більше. Ця подорож іншим світом тривала, на жаль, не так довго, як би того хотілося. Я не помітила, як прочитала всі сім книг про Гаррі Поттера.
Здавалося, що тепер я знаю всю цю історію досконало. Проте я впевнена, що залишилися нерозгорнуті таємничі сторінки, непізнані сторони та риси мого улюбленого героя сучасної літератури. Саме тому я планую згодом ще раз побувати в світі чарів і чаклунства, ще раз відкрити для себе Гаррі Поттера, вже нового та зовсім іншого. Хто знає, можливо, він постане в негативному світлі? Або ж, в іншому разі, захопить мене ще більше.
Україна - країна з багатою історією, де відлунюють відважні діяння і здобутки наших предків. У серцях українців завжди горіла віра в краще майбутнє, в щастя для нашої землі. Вона вилилася в рядки поетичного шедевра, "Заповіту", створеного видатним Тарасом Шевченком.
Ці рядки несуть у собі тепло й надію, запалюючи свічу невгасної віри в серцях кожного українця. Вони закликають до дії, до об'єднання і боротьби за свої права, за свободу. "Заповіт" став символом національної самосвідомості та прагнення до щастя нашої України.
Кожен, хто знайомий з цими рядками, відчуває внутрішню міць та непохитну віру в те, що Україна одного дня стане країною, де пануватиме справедливість, де люди будуть жити в мирі й достатку. Ця віра, передана через століття, перетинає межі часу й дотикається душі кожного українця.
Віра в щастя України - це вогонь, який горить у наших серцях і освітлює шлях до перемоги. Це віра, яка допомагає пережити випробування, подолати труднощі і знаходити сили для розвитку й прогресу. Вона зберігається поколіннями і передається з матері на сина, з батька на дочку.
Тож нехай ця віра завжди пронизує наші серця, підтримує нас у нелегких часах і веде до нових вершин. Віра в щастя України - це скарб, який ми несемо з собою і який надихає нас до великих звершень. І нехай цей вогонь ніколи не погасне, а луна "Заповіту" завжди збудить в нас силу і натхнення для будівництва кращого майбутнього нашої рідної країни.