Карпо Летючий пішов разом з запорожцями до цекви молитися за Україну. А потім він почав розпитувати у них про історію і минуле України. Йому дуже припала до душі гостинність запорожців і їх побут, який так відрізнявся від того, що був у нього вдома. Дні спливали один за одним. І Карпо почав сумувати. Отаман побачив це і вирішив до Карпу повернутися. Найсильніші запорожці вирішили проводити його. Але це було нелегко. Вони довго блукали перш ніж знайшли правильну дорогу. Карпо віддячив їм добрими словами і смачними гостинцями. Він пообіцяв розповісти всім про зачаровану Січ, про пропишні сади, луки, прекрасні квіти, від яких не можна було відвести очей, про доброго гетьмана і сильних запорожців. Щоб вони вічно жили у пам"яті свого народу.
ответ:Природа - наш дім, у якому ми живемо. Його потрібно берегти та опікуватися ним. Все, що нас оточує - дає нам життя та годує нас. Рік із року природа потерпає від нашої недбалості. Зменшується кількість води на Землі, забруднюються водойми, повітря, масово вирубуються ліси. Природа страждає та гине. Але, страждаючи, вона відплачує нам за недбалість катаклізмами. Тому так важливо жити в гармонії з природою.
Приходячи за місто, слід елементарно виносити за собою сміття. Пластик руйнує все навколо, через роки потерпатимемо через нещадні хвороби і ми. Не варто вирубати ліси, палити вогнище там, де це заборонено, кидати пляшки в річки та озера. Ми не смітимо у своїй квартирі, то ж чому ми не дбаємо про наш другий дім - природу?Бережімо природу та живімо з нею в єдності!
Я дуже люблю поезії Тараса Григоровича Шевченка. Звісно, вдома у нас є "Кобзар" і кілька збірок його віршів. Я люблю відкрити книгу Шевченка на будь-якому місті і почитати кілька віршів. Серед моїх улюблених шевченківських творів - "Катерина", "Наймичка" та "Гайдамаки". Крім того, я знаю багато його віршів напам'ять, навіть тих, що не задавали вчити в школі. Я давно помітив, що вірші Шевченка дуже добре запам'ятовуються.
Читаючи його твори, не можна не помітити, що Шевченко дуже любив рідну Україну і сподівався, що її майбутнє буде світлим і радісним. Він багато писав про тяжке життя простих селян, і коли я читаю ті вірші, я дуже їм співчуваю. Наприклад, мені дуже шкода, що в ті часи не всі діти могли піти до школи і були вимушені працювати, як хлопчик з вірша "Мені тринадцятий минало". Я вважаю, що, якщо б Шевченко побачив, як ми живемо тепер, він був би радий, що всі діти ходять до школи і вивчають його вірші.