Відповідь:
1-Б, 2-Б, 3-Г, 4-Г, 5-В, 6-А, 7-В, 8-А, 9-Б, 10-В, 11-Б, 12-Б
1. З якою сільськогосподарською худобою порівнюється неволя народу: б) туром;
2. Народ намагався боротися з панами якщо не зброєю, то: б) кіллями
3. Чого НЕ робилося панами з тими холопами, яких було спіймано за їх втечу? г) вішано на центральній площі.
4. Як незадоволений пан за поведінку і прагнення Остапа до волі, називав кріпака: г) гайдамакою.
5. Де відбувалося розтавання Остапа з коханою? в) під вербами біля ставка;
6. У кого оселилися Остап і Соломія після переправи чере річку?
А) у циган
7. Чому втікачі, переховуючись, раптом погасили вогнище? в) почули кінський тупіт;
8. Тікаючи з неволі, Іван в дорозі пристав до Остапа через те, що вони: а) були з одного повіту;
9. Що вразило втікачів, коли вони переховувалися в комишах? б) сяяння трьох вогників;
10. Що робили Остап із Соломією для того, щоб переправитися через річку? в) майстрували пліт;
11. Чому Остап і Соломія не переправилися на той берег річки разом з іншими втікачами? Б) На втікачів напала сторожа, й Остап із Соломією не встигли сісти в човен.
12. Який епізод є розв'язкою твору? Б) загибель Соломії
Пояснення:
цитати для відповідді
1. То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів.
2. ".. за що предки виймали шаблі з піхов або ставали до бою з кіллями та вилами...
3. "Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана, знов у неволю, на панщину"
4. пан біга по хаті, мов скажений. "Бунтар, кричить, гайдамака! Він мені людей баламутить..
5. Ходім до ставка, посидимо під вербами.
6. Стара циганка взяла Остапа під свою опіку.
7. "Раптом здалека, з берега річки, почувся кінський тупіт. Усі насторожились. — Гаси вогонь ..."
8. " Іван пристав до Остапа десь у дорозі. Вони були з одного повіту, навіть села їх були близько. Се їх з'єднало"
9. "Ураз — що се? Сон сниться чи чудо діється? Далеко за річкою блиснуло щось, немов із неба вогонь упав на землю і спалахнув, як свічка. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь. Три вогні горіли, як свічки в церкві,— і не можна було розібрати, чи воно на землі, чи на небі діється"
10. "Соломії дуже сподобався мельників план. Вона мала охоту зараз-таки в'язати пліт. При світлі воскової свічки, що вони роздобули в млині, вони взялися до роботи і так захопилися, що забули про втому та сон.."
11. А човни тим часом тікали. Вода кипіла під веслами, човни тремтіли й скакали на воді, як живі. — Стій! — неслось із берега,— будемо стріляти! — Гримнуло кілька стрілів і сколихнуло повітря.
12. із можливих варіантів: Остап не загинув (варіант А), Остап і Соломія не одружилися (варіант В), розповідь старого Остапа про його важке життя є ЕПІЛОГОМ, а не розв"язкою, тому залишається варіант Б) загибель Соломії
Прізвище, ім’я та по батькові :Джура Клим Миколайович
Місце проживання:У звичайному місті, у звичайному будинку
Вік:Середній шкільний
Батьки, рідні:Батьки — археологи, часто бувають у далеких відрядженнях; бабуся — скромна прибиральниця в банку, насправді ж — відомий учений-винахідник, рятівник Землі Риси характеру КлимаБоязливий, потім сміливий, мужній, совісний, винахідливий, кмітливий, любить своїх близьких і всіх людей.
Поведінка, вчинки: Спочатку боїться, потім переборює поступово свій страх, радий до здатний на сміливі вчинки заради порятунку близьких і всієї Землі; виявляє кмітливість.
Заняття: Грає на скрипці
Стосунки з однолітками, дорослими, рідними: Спочатку — не впевнений у собі, боязкий, не може дати відсіч; рідних любить, поважає, робить усе заради них.
I образ, i стиль зображення Шевченко запозичує у народної пiснi, пiдкреслюючи народнiсть Залiзняка, який:
I воює, i гарцює
З усiєї сили.
Залiзняк змальовується як цiлiсна особистiсть, що живе лише однiєю метою, проте це не заважає йому спiвчувати простим людям (наприклад Яремi) i взагалi бути близьким до них, за що гайдамаки називають його «батьком». Вiн вмiє не лише битися, а й вчасно пiдбадьорити гайдамакiв, пiдтримати їхнiй бойовий дух. Його образ – образ улюбленця народу, «громади в сiряках». Ярема, виведений в поемi саме як представник цього народу, символiчно стає Залiзняковi за сина:
Придбав Максим собi сина
На всю Україну.
Хоч нерiдний син Ярема,
А щира дитина.
Залізняк – ватажок повстання, патріот, улюбленець народних мас. Навіть запорожці, що не дуже довірливо ставляться до старшини, яка взяла участь у повстанні, шанують і уславлюють його: «У нас один старшина – батько Максим». Таким гайдамацьким батьком виступає Залізняк протягом усього повстання. Він виявляє високу мужність у бою, особистим прикладом запалює в душах повстанців іскру святого вогню, піднімає їх на боротьбу. Це щира душа, яка живе інтересами мас і кровно з ними зв’язана. Кобзар Волох співає про нього:
…Наш отаман,
Орел сизокрилий!
Нема в його ні оселі,
Ні саду, ні ставу.
Родиною йому були гайдамаки, найбільшим багатством – любов і повага товаришів: Залізняк – це втілення народного гніву проти панів, непримиренності, нещадності до ворогів.