Було колись ліниве царство. Правив у ньому ледачий король. І в тому царстві всі були ліниві. Ніхто не вчився. Діти там не вміли писати і читати, бо дорослим було ліньки їх учити. Та й самим їм не хотілось вчитись. Не було у них домівок. Вони жили просто на вулиці. Але колись ледачому царю набридло таке життя, став він працьовитим. Відбудував він своє царство. І жити йому краще стало. З тих пір називалось царство не лінивим а працьовитим. Всі жителі того царства кожен день щось майстрували. Не було вже в тому царстві ледачих. Ледачий цар–став працьовитим царем. І жилося тому царю дуже добре.
Добро і краса - основа життя людини на землі на мій погляд, кожна справжня людина прагне досконалості, тобто добра і краси. а як же інакше? якщо людина не прагне чогось високого, то, на мій погляд, це вже не людина, а просто тварина, що вміє розмовляти і носить одяг. що, крім краси і добра, може бути основою життя? багатство? зрозуміло, що без грошей не проживеш, але чи є вони ціллю людського життя? як на мене, ні. гроші - це лише засіб, щоб досягати цілей та уникати частки проблем. не більше, не менше. для людей природно замислюватися над тим, що залишиться після них. чи залишать вони світ кращим, досконалішим, ніж він був до них? чи привнесуть вони у світ щось корисне для людей - або просто гарне? якщо так, то життя було не марним. а ні, то навіщо тоді прожила людина своє життя?
