Кожен із нас хотів би здобути певну матеріальну незалежність та соціальний і сатус. І в цьому, зрештою, немає нічого поганого: що поганого в бажанні людини забезпечити безбідне існування собі та своїй родині? Але питання не лише її бажанні мати гроші, а в тому, яке місце це бажання посідає серед інших людських потреб та прагнень. Чи не виникає дисбалансу між матеріальними та духовними потребами людини, чи не думає часом людина, що матеріальна забезпеченість — головна і єдина запорука щастя? Багатьом із нас варто було б час від часу ставити собі ці питання, аби не розгубити закладене в нас, не зрадити вічні цінності, кружляючи у вирі сучасного життя. Читаючи твори української літератури, я вкотре переконуюсь у тому, що їхня актуальність не підвладна часові.Так, проблема діалектики матеріального та духовного, проблема деградації людини, проблема влади грошей над людиною порушувалась багатьма письменниками в історії української та світової літератури. Це одна з вічних тем, що не може лишитися поза увагою митців. І на жаль, вопа не виходить з поля зору письменників здебільшого тому, що ця проблема не зникає з людського життя. Кожен історичний час вирішує проблему грошей по-різному. Аскети давніх часів, лихварі, чесні робітники, нужденні селяни, башті правителі та пани, — це не просто персонажі історії та книжок, а ціл населення, типи людей, які зробили свій вибір.
Тема «Великий льох»: правдиве відображення трагічних епізодів української історії, показ національного відкупу українського народу, пов’язаного з пошуками скарбу Б. Хмельницького, в часи гетьманування якого українська держава досягла вершини свого розвитку. Ідея «Великий льох»: засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації; підступного приєднання України до російської імперії; імперського геноциду російських посіпак в Україні, висловлення обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі.
Твір "Планетник" вчить кожного виховувати у собі бережливе ставлення до природи та її краси, прищеплювати з самого дитинства риси чуйності, доброти, відповідальності за доручену справу. Хлопчик, залишившись самотнім через негативне ставлення сільських дітей до нього, знайшов порозуміння і підтримку у природі. Тому, я вважаю, що людина і природа міцно взаємопов’язані між собою. І ми повинні сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем. Ми повинні наслідувати Планетник і робити все для збереження природи. Ніколи не можна ображати ні рослинки, ні тваринки, тому що вони теж живі. «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?». Про це також говорить багато повір"їв і прикмет українського народу, які так старанно вивчав сам Планетник. Для Планетника головним є збереження природи, її краси і ми маємо брати з нього приклад для власних вчинків. Для того «...щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».
Читаючи твори української літератури, я вкотре переконуюсь у тому, що їхня актуальність не підвладна часові.Так, проблема діалектики матеріального та духовного, проблема деградації людини, проблема влади грошей над людиною порушувалась багатьма письменниками в історії української та світової літератури. Це одна з вічних тем, що не може лишитися поза увагою митців. І на жаль, вопа не виходить з поля зору письменників здебільшого тому, що ця проблема не зникає з людського життя. Кожен історичний час вирішує проблему грошей по-різному. Аскети давніх часів, лихварі, чесні робітники, нужденні селяни, башті правителі та пани, — це не просто персонажі історії та книжок, а ціл населення, типи людей, які зробили свій вибір.