Я думаю, що Маруся Чурай складала пісні з приводу найрізноманітніших подій у житті. Мабуть, багато пісень до нас не дійшло, а деякі, безперечно, живуть у народі як безіменні фольклорні твори. Я вірю, що знайдуться ще дослідники творчості легендарної Марусі Чурай і ми дізнаємося багато нового і цікавого про народну поетесу.
Образ народної поетеси Марусі Чурай, її пісні надихали багатьох митців: О. Шаховського, Л. Боровиковського, С. Руданського, В. Самійленка. Буковинська письменниця О. Кобилянська поклала сюжет Марусиної пісні “Ой, не ходи, Грицю…” в основу повісті “У неділю рано зілля копала…”. Але найкращим твором, на мою думку, є роман у віршах “Маруся Чурай” Ліни Костенко, який поетеса писала у роки вимушеного мовчання.
В основу роману Ліна Костенко, як і Ольга Кобилянська, поклала відому чи не кожному українцеві пісню “Ой, не ходи, Грицю…”. Поетесі вдалося створити не просто психологічно вірогідний портрет Марусі Чурай, а й показати героїню причетною до важливих подій періоду боротьби нашого народу за незалежність.
Объяснение:
