Культура
Одним з основних факторів економіки міста стає туризм. У Великій Британії на роль культурної столиці претендували Брістоль, Бірмінгем, Кардіфф, Ньюкасл та Оксфорд. У підсумку, 2003 року журі віддало перевагу промисловому Ліверпулю перед його найближчим суперником — містом Ньюкасл — і подало на затвердження офіційним Брюсселем. Портовий Ліверпуль упродовж довгого часу мав лише одну туристичну принаду — музей групи «Бітлз», а в останні роки став стрімко розвиватися саме як культурний та туристичний центр королівства.
я писали в тому році.я займаюсь музикою,може щось викинеш,або своє додаш.
Багато років тому, ще в дитсадку, я вперше почула ,чарівні звуки фортепіано. А згодом музика дедалі глибше входить в моє життя. З семи років я почала відвідувати музичну школу. Можу сказати, що я щаслива, бо своє життя пов’язала з цим різновидом мистецтва. Мені здається, що нема у світі людини, яка байдуже ставилася б до музики, адже в ній втілено все прекрасне, світле, добре і вічне.Я займаюся фортепіано і бандурою,також уже п’ятий рік поспіль займаюся у міському танцювальному клубі. Не всі мої близькі задоволені.Але я впевнена це мені до Я зараз перебуваю в тім віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже й не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як зложиться моє життя.Ятакож люблю малювати, і увесь час витрачаю на це заняття.Дорослі, як мені здається, багато придумали собі проблем, яких би можна було уникнути. У нас немає в класі тієї “сирості”, що з’являється в житті. Всі цікаві й здатні. Я не можу заглянути в майбутнє й сказати, що там буде: радість, сум, туга, турботи? Але впевнена, що батьки й мої, і друзів теж про щось мріяли, щось зробили в житті, адже є ми, які їх любимо.Я хочу чогось досягти.Адже мені подобаються танці, це цікаво і корисно. Я розвиваю свої фізичні можливості: координацію рухів, витривалість. До того ж навчилася сприймати і розуміти музику. На сьогодні налічується близько чотирьох тисяч різноманітних професій. А треба обрати ту, яка приносила б людині задоволення від праці і користь людям.Я вирішила стати учителькою. Дехто може запитати чому? Скажу відверто: мені здається, що це дуже гарна професія, а ще тому, що я дуже люблю свою учительку. Учителька завжди в оточенні дітей, її діти люблять, вона для них як рідна мати. Учителька завжди до в навчанні, турбується про нас, наше здоров’я. Вона разом з нами і радіє, і переживає. Мені здається, що учителем може бути тільки добра людина, яка любить дітей і свою працю. Я теж мрію про те, що буду в майбутньому любити свою професію. Але я знаю, що для того щоб стати учителем, треба гарно вчитися, багато знати.У школі я буду добре вчитися. Отже, після закінчення школи я мрію стати учителем. Буду допомагати дітям здобувати знання.
Яким би не було моє майбутнє, я хочу самостійно творити його та відповідати за свої вчинки, бо головним є не те, чого ми досягнемо в житті, а те, як ми це зробимо. Із надією на це я роблю крок у своє майбутнє.
У ранній творчості Павло Тичина оспівував духовне і національне відродження українського народу, його волелюбність і державотворчу роль, а у пізній творчості він оспівував комуністичну партію.