За деякими творами Ліни Костенко стає повністю очевидним те, що ця практично легендарна українська письменниця була переконана, що кожна людина має крила. Більш того, в одному зі своїх творів вона прямо пише, що людина не літає, ходить по землі, але має крила.
Свою історію про "крилатісь" людини Ліна Костенко почала в поезії "Чайка на крижині". Пам'ятаєте ту маленьку чайку, яка так безстрашно сиділа на крижині? Вона не боялася ні пронизливого вітру, ні шаленого потоку холодної води: "Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?".
Нащо крилатим ґрунт під ногами?
Ідея:кожна людина неповторна.
Епітети:шалена радість, сміхом гарячим.
Метафори:струменіла дорога, далеч у жадібні очі текла, співали ноги, тиша музику берегла,натхненно і мудро творив ходу, нові планети грядуть на орбіті, сміхом гарячим, в футбола пограли словами,обсмакували чужу біду