Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості. Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності". Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади. Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе». Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.» Афористичний висновок вірша "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.
Творчість кожного народу надзвичайно різноманітна. Особливо цінними є пісні. Саме вони найкраще відображають всі сфери життя кожної нації, передають уявлення народу про головні життеві цінності: працю, сім’ю, доброту, любов, чесність, батьківщину. Люди створюють пісні, у яких відбивається їхній світогляд. Саме тому вони передають ці твори із покоління в покоління. У кожного народу саме пісня дуже тісно пов’язана з обрядовістю. Так в Україні на Новорічні та Різдвяні свята співають щедрівки та колядки, навесні – веснянки, а під час жнив– жниварські пісні. Дуже важливо не забувати традиції, які, як я вважаю, не дарма передавалися із покоління в покоління і зберігалися в пам’яті. Адже важлива та мудрість, яку не забували не один вік.
Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості.
Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності".
Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.
Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе».
Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.»
Афористичний висновок вірша "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.