1. Укажіть ім’я нареченого Лісовської. A) Олексій; Б) Андрій; B) Стефан; Г) Микола.
2. Укажіть справжнє ім’я Роксолани. A) Олена; Б) Катерина; B) Настя; Г) Наталка.
3. Укажіть причину, за якої Лісовська покинула Рогатин? A) вирішила подорожувати; Б) була забрана в полон татарами; B) втекла з дому; Г) пішла шукати подруг
4. Укажіть причину, за якої потрапила в гарем? A) хотіла познайомитися із султаном; Б) була найнята на роботу; B) зустрілася з дівчатами-невольницями; Г) була продана на ринку.
5. Укажіть, що привернуло увагу Сулеймана при першій зустрічі з дівчиною? A) її вміння гарно співати; Б) досконале володіння мовою; B) манери поведінки; Г) її краса та молодість; Д) непохитна віра у визволення.
6. Укажіть, що було перепоною для стосунків Насті та Сулеймана, як намагався вирішити цю проблему султан? A) її віра; переконаннями навернути її в магометанство; Б) любов Насті до Стефана; заборонити їм зустрічатися; B) ненависть до султана; завоювати прихильність коштовними подарунками; Г) неприязнь до Насті матері Сулеймана; ослухався матір; Д) заздрість мешканців сераю; покарання будь-кого за неповагу до Насті.
7. Укажіть, що найсильніше вразило султана в Насті, коли та стала пан? A) її поклін, дібраний зі смаком одяг, спокійний вигляд; Б) вміння володіти ситуацією; B) досконале володіння мовами; Г) надзвичайний талант до виконання пісень та танців; Д) була добрим співрозмовником.
Тема: відтворення мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час війни. Ідея: возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирість, милосердя; засудження жадності, брехні, пихатості, жорстокості; війни, яка знищує людські чесноти; байдужості до всього, окрім прибутку, грошей. Основна думка: «Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя». Жанр »Мишка» Лепкий Соціально-побутова казка. Б. Лепкий обрав форму казки тому, що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. Саме у казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима. Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні і несправжні цінності). Твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми. Проблематика »Мишка» Лепкий · війна і мир; · життєві потреби і захланність; · гріх і покарання за нього; · цінності істинні і фальшиві; · родина і виховання дітей. Композиція »Мишка» Лепкий Експозиція: опис умов, в яких жила людина. Зав’язка: мишка дізнається від своїх сестер про голодне життя у місті. Розвиток дії: збагачення господаря у воєнний час. Кульмінація: шкода-помста, яку завдала мишка своєму господарю, потрощивши всі його гроші. Розв’язка: злість господаря, мишка покидає його хату. Сюжет »Мишка» Лепкий Життя мишки у багатого господаря. Зустрівшись зі своїми сестрами з міста, мишка дізнається про голодне життя їх та людей. Господар, зважаючи на голодний воєнний час, наживається, збагачується, а гроші складає у ящик під ліжко. Він байдуже ставиться до жінки-жебрачки, якій не хоче подати милостиню. Війна для господаря — щасливий час, коли він може збагатитися. Мишка вирішує завдати шкоди господарю за його жорстокість, брехню, жагу до збагачення. Вона довго гризла ящик з грошима, а потрапивши до нього, перетрощила геть усе. Після чого залишає хату господаря. Побачивши скоєне, господар в усьому звинувачує жінку, яка жаліла молока, щоб тримати кота. Історія написання твору «Мишка» Б. Лепкий Б. Лепкий ще з дитинства полюбив казки. Була в нього няня Яницька, яка казок знала силу-силенну, а її вихованець захопленно приймав їх у свою душу. Ставши письменником, він написав багато казок для дітей молодого віку. Навіть свою біографію він назвав «Казка мойого життя». Події у творі розгортаються під час Першої світової війни. Всюди холод, голод, непорозуміння. Ця війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де жила сім’я, злетів у повітря. Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й розповідає про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами і злобою.
Краса у житті людини... Про неї мріють, її чекають, нею захоплюються. Про красу думав і писав у своєму щоденнику знаменитий М. Реріх, людина надзвичайно високої культури, гуманіст, мислитель, художник. У самий розпал другої світової війни, 31 березня 1942 р., коли на карту була поставлена доля людства і здавалось, що духовні цінності втратили всякий смисл, він написав:
«...Людина прагне її, знаходить і приймає красу без усяких умов, а так тому тільки, що вона краса, і з благоговінням схиляється перед нею, не питаючи, чим вона корисна і що можна на неї купити? І, можливо, у цьому й полягає найбільша таємниця художньої творчості, що образ краси, створений нею, стає одразу кумиром, без усяких умов. А чому він стає кумиром? Тому що потреба краси розвивається найбільше тоді, коли людина в розладі з дійсністю, у негармонії, у боротьбі, тобто, коли найбільше живе, тому що людина найбільше живе саме в той час, коли чого-небудь шукає і досягає: тоді в ній і проявляється найбільш природне бажання всього гармонійного, спокою, а в красі є і гармонія, і спокій.
Чи можна зараз говорити про красу, про прекрасне? І можна, і потрібно. Через усі бурі людство пристане до цього берега. У грозі і блискавці воно навчиться шанувати прекрасне. Без краси не будуть збудовані нові фортеці і твердині».
Із словами Реріха перегукуються слова діячів української , культури. І, можливо, саме сьогодні, у наш тяжкий час, коли зовсім поруч під кулями і снарядами гинуть діти та жінки, а думки людей зайняті не вічними істинами, а пошуком шматка хліба, варто прислухатися до закликів берегти, плекати красу, культ якої є однією з найхарактерніших рис, притаманних нашій національній культурі.
«Що ж говорити про місце краси в нашій духовності, в нашій творчості, в нашім побуті? Це річ настільки очевидна, що не вимагає обговорення. Чи візьмемо наші вишивки, чи наші писанки, чи наш народний стрій, чи пісню, чи хату, чи — донедавна ще мережані ярма для волів, а ще й досі цяцьковані у гуцулів речі і приладдя — все це просякнене характеристичним панестетизмом, якого родовід не підлягає сумніву і з огляду на його многовікову закоріненість, і з огляду на його форми, і з огляду на разючі, часом, аналогії.
У якого іншого з сучасних нам народів вживається, наприклад, слово «гарний» не в значенні лише «красний» (красивий — прим, авт.), а в значенні внутрішньої якости, добрости, вартости («гарна людина», «гарний врожай», «гарна пшениця»)? І коли пригадаємо собі античногрецьке, властиво, неперекладальне, поняття «калоскагатос», що одночасно означало комплекс «красного й доброго», знову ж напотикаємо праджерело тієї властивосте… наша етика таки зовсім по старогрецькому є органічно злита з нашою естетикою. «Негарний вчинок» або «негарне поступовання» — вирази, які свідчать, що естетика і тут є ніби критерієм етики».
(Є. Маланюк. «Нариси з історії нашої культури»)
«Україна здавна славиться народним мистецтвом. Дівоче вбрання і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник — будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва. І водночас творилася пісня, з'являвся народний живопис, бриніла бандура, ця українська арфа... Людина оточувала себе красою, знала в ній смак, художньо оздоблювала життя, заполонена одвічним бажанням творити».
A) Олексій;
Б) Андрій;
B) Стефан;
Г) Микола.
2. Укажіть справжнє ім’я Роксолани.
A) Олена;
Б) Катерина;
B) Настя;
Г) Наталка.
3. Укажіть причину, за якої Лісовська покинула Рогатин?
A) вирішила подорожувати;
Б) була забрана в полон татарами;
B) втекла з дому;
Г) пішла шукати подруг
4. Укажіть причину, за якої потрапила в гарем?
A) хотіла познайомитися із султаном;
Б) була найнята на роботу;
B) зустрілася з дівчатами-невольницями;
Г) була продана на ринку.
5. Укажіть, що привернуло увагу Сулеймана при першій зустрічі з дівчиною?
A) її вміння гарно співати;
Б) досконале володіння мовою;
B) манери поведінки;
Г) її краса та молодість;
Д) непохитна віра у визволення.
6. Укажіть, що було перепоною для стосунків Насті та Сулеймана, як намагався вирішити цю проблему султан?
A) її віра; переконаннями навернути її в магометанство;
Б) любов Насті до Стефана; заборонити їм зустрічатися;
B) ненависть до султана; завоювати прихильність коштовними подарунками;
Г) неприязнь до Насті матері Сулеймана; ослухався матір;
Д) заздрість мешканців сераю; покарання будь-кого за неповагу до Насті.
7. Укажіть, що найсильніше вразило султана в Насті, коли та стала пан?
A) її поклін, дібраний зі смаком одяг, спокійний вигляд;
Б) вміння володіти ситуацією;
B) досконале володіння мовами;
Г) надзвичайний талант до виконання пісень та танців;
Д) була добрим співрозмовником.
Відповіді: