1.Шептало змалку ненавидів табун,гурт,загорожі
2.Його батьки працювали в цирку
3.Масть коня «рідкісний білий кінь»
4.Шептало особливо гостро відчував свою неволю
5.На іржання коня обізвався лелека
6.Під час грози Шептало вперше наполохався блискавкою
7.Після купання кінь відчув себе вільним
8. Шепталові закортіло почути Степанів голос
9.У реченні “Він був сам-самісінький на всю луку: мовчала трава, мовчало віддалік громаддя копиць, схожі на вершників” використано персоніфікацію
10.Кульмінацією оповідання є: Шептало на волі, насолодження єю
11.Шептало про чуже око вирішив залишитися "але серед натовпу краще все ж таки залишати сірим, щоб не мозолити зайвий раз око"
12.У епіграфі Рільке епітетом до слова кінь є "самотній"
Объяснение:
Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби. У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: Як умру, то поховайте Мене… Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zapovit-shevchenko-istoriya-napisannya/
