М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Цитати из "чорної ради" про івана шрама

👇
Ответ:
Не люблю украину
4,4(53 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
morfisleep
morfisleep
18.01.2022

До передвесільного циклу належать обряди, пов’язані з досягненням згоди молодих та їх родин на шлюб: запити, сватання, оглядини й заручини. Запити – це попереднє розвідування родиною молодого про наміри батьків молодої. Цей термін був поширений переважно на Харківщині та Сумщині; на Чернігівщині й Кіровоградщині – «допити», на Івано-Франківщині – «визнавки». На розвідини йшли мама або тато молодого чи хтось із близьких родичів. У кінці XIX – на початку XX ст. звичай попереднього розвідування щодо згоди на сватання перетворюється у ввічливе попередження про прихід сватів.Сватання – перша зустріч представників молодого з молодою та її батьками для досягнення згоди на шлюб. В Україні посередників у сватанні найчастіше називали «старостами», але траплялися також назви «сват», «посланець», «сватач», «говорун». У старости просили близьких родичів, поважних одружених чоловіків. Оскільки успіх сватання залежав і від уміння вести розмову, то, обираючи старшого старосту, брали до уваги такі риси вдачі як комунікабельність і дотепність. Сватати дівчину вирушали пізно ввечері, щоб, на випадок відмови, зберегти сватання у таємниці.

На Черкащині, привітавшись, старости починали традиційну розмову про мисливців, що натрапили на слід куниці (олениці)-красної дівиці, чи купців, що дізнаються про товар тощо. Після традиційних вітань і промов старостів, кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб. Відповідь нареченої була обов’язковою і вирішальною. Instagram: @viiruu

4,8(9 оценок)
Ответ:
Оля030905
Оля030905
18.01.2022

Паспорт до пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»

Рід: лірика

Жанр: істор. пісня

Тема народного твору: розповідь про військову подорож козаків, яку очолював Сірко, до хана у Крим.

Ідея народного твору: видатний очільник Сірко - приклад відваги, військової хитрості та гідного керівника.

Звертання: хлопці-молодці

Анафора: Тай, ой, як...

Повтори: та ми думали, та ми ж думали; Аж то козак Сірко, та козак же Сірко.

Риторичний окрик: ...збирайтеся до хана у гості!

Порівняння: Сірко - сизий орел

Метафора: туман поле покриває.

Уособлення: місяць зіходжає.

Епітети: сизий орел, славне військо, вороні коні, битий шлях.

4,5(59 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ