Відповідь:
1. Розмірковування автора над тим, як йому повести мову про похід Ігоря. Спогад про славного співця Бояна, який умів славу співати своїм князям.
2. Лихі віщування природи.
3. Перший переможний бій Князя Ігоря й брата Всеволода.
4. Другий бій і поразка князя Ігоря.
5. Віщий "мутен сон" великого київського князя Святослава та його
"золоте слово, із сльозами змішане", звернене до руських князів.
6. Плач Ярославни "в Путивлі на забралі". Звернення її до сил природи.
7. Утеча князя Ігоря з полону з до Овлура. Погоня половецьких князів Гзака і Кончака за Ігорем.
8. Ігор у Києві. Уславлення князя і його дружини
Пояснення:
цитати з твору:
Учітесь, читайте, /І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. / Бо хто матір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються, / В хату не пускають.
І хилитесь, як і хилились. /І знову шкуру дерете / З братів незрящих, гречкосіїв.
В своїй хаті своя й правда, /І сила, і воля.
Доборолась Україна / До самого краю. / Гірше ляха свої діти / Її розпинають.
Дастьбі... Колись будем /І по-своєму глаголать.
І ми не ми, і я не я.
І на Січі мудрий німець / Картопельку садить.
І оживе добра слава, / Слава України.
І премудрих немудрі одурять.
Кайданами міняються, / Правдою торгують.
Не минайте ані титли, / Ніже тії коми.
Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра.
Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде! / Розкуються незабаром / Заковані люде.
Розкуйтеся, братайтеся.
Схаменіться, недолюди, / Діти юродиві!
Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя.
У нас воля виростала, / Дніпром умивалась, / У голови гори слала, / Степом укривалась!
Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю!
