М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Виписати епітети з вірша сама собою річка ця тече,маленька річечка, вузенька, як долоня.ця річечка дніпра тихенька синя доня,маленька донечка без імені іще. вона тече в городі в нас під кленом,і наша хата пахне їй борщем.цвіте над нею небо здоровенносолодкими хмаринами з дощем. ця річечка тече для клена і для мене,її й тоді я бачу, коли сплю.я річечку оцю в городі в нас під кленомяк тата й маму і як мед люблю.

👇
Ответ:
tatyanasotniko
tatyanasotniko
27.10.2021
Тихенька синя доня, тут більше немає епітетів
4,6(22 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
princessa2016
princessa2016
27.10.2021

аромат львова

після кількагодинної прогулянки вулицями львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. сюди приїжджають не просто подивитися, а духовно наснажитися. не один колишній львів’янин, нині мешканець києва, а чи москви, чи нью-йорка, сподівається знову наситити своє серце флюї львова, відчути солодку відповідність свого внутрішнього ритму з пульсом буття. у ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності світобудови, коли історію прочитуєш навіть дотиком руки,— кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.

різноманітні вежі, шпилі, куполи, колони є ніби вулканічним виверженням духовної магми людства, яка так буйно прорвалася назовні з невидимих глибин у цьому місті, що зветься львовом, і застигла в дивовижних архітектурних формах. тут сповнюєшся відчуттям, що життя не минає даремно.

невеликий архітектурний комплекс вірменського катедрального собору є питомим фрагментом львова, без якого той не був би самим собою. мікросвітові собору притаманна аура, у якій народжуються емоції, здатні народжуватися тільки тут.

заснований 1356  р., він став і культовим осередком численної вір­менської громади й одним із культурних центрів львівського поспільства. щоразу, крокуючи вірменською вулицею, радо відчуваєш, як силует вежі храму, спроектованої петром красовським із лугано, лагідно проникає в твою свідомість. відгороджене ґратками подвір’я вір­менського собору викликає непереможне бажання потрапити під його склепіння, бо здається, що, ступивши за цей поріг, опиняєшся в іншому вимірі простору і часу. і ось ти стоїш між сивокамінними колонами аркадних ніш, та ще за непроникною стіною дошкульного львівського дощу, без якого такі хвилини немислимі: саме дощ створює ледь помітне водяне екранне полотно, на якому пробігають живі картини минулого. і це казково! а якщо спроби споглядання візій виявилися марними, то можна згадати яскраву сцену з відомого кінофільму за участю михайла боярського «д’артаньян і три мушкетери», у якій відбувається дуель гасконця з атосом, портосом і арамісом. місцем зйомки її й стало це подвір’я. тут же — надгробки з епітафіями 600­річної давності, з яких удається зрозуміти хіба те, що й могили не вічні.

вулиця вірменська  —  одна з не багатьох, яка передає львівську старовину найчіткіше, так би мовити, стійко утримує її аромат. лаконічна й виразна форма ренесансного порталу житлового будинку № 20 чи не найкраще засвідчує собою xvi  ст., яке на вірменській «випинається» з багатьох кутків і ніяк не поступиться наступним століттям. навіть хронос, котрий є символом швидкоплинності часу, фігурою котрого оздоблений фасад однієї з найцікавіших кам’яниць львова — ампірний будинок «пори року», ніяк не може зарадити такому повільному рухові століть на цій вулиці. навіть зодіакальний фриз, яким оздоблено цю ж кам’яницю, своїми дванадцятьма сузірними знаками втричі швидше лічить перебіг року, однак історична зміна віків усе одно ледь торкається вулиці вірменської. приваблюють рельєфи роботи гартмана вітвера на сусідній кам’яниці № 21, на яких прадавні міфологічні мотиви, напевно, також покликані символізувати людський поступ через народження нових поколінь. поколінь, яким хоч і накреслено передавати одне одному естафету конкретної миті  —  «тепер і тут», а все ж таки судилося колись оволодіти часом завдяки подоланню

4,7(55 оценок)
Ответ:
penguin2517
penguin2517
27.10.2021
Простой человек – это представитель человечества, обособленная единица общества, который идет по жизни с легким и непринужденным отношением к ходу событий, развивающихся вокруг него, и строит свою жизнь в простоте и непосредственности, не используя при этом в общении сложных техник. Простой человек характеризуется своим абстрагированным отношением к миру, он прямолинеен и простодушен. Осуществляя коммуникационную деятельность с окружающим его миром, он не ставит за цель установление контакта между собой и предполагаемым собеседником, он не ставит в общении задач воздействия, не применяет сложные постановки беседы в выгодном для себя ключе, не занимается подбором формулировок и интонаций. Такой человек просто говорит то, что есть у него в мыслях и на душе прямо, без излишних ухищрений или проведения аналогий.

Простой человек хорош тем, что он:
легок в общении – его неприхотливое, невзыскательное, умеренное и непритязательное отношение ко всему окружающему располагают к нему собеседника;
никогда не спорит – у него нет цели кому-либо что-либо доказывать, особенно, если вопрос не касается его ведомства или компетенции, поскольку он не видит в этом необходимости в силу простоты своего характера;
бесконфликтен – данная черта его характера вытекает из отсутствия в надобности спорить с людьми;
скромный – такой психотип личности никогда не выставляет себя напоказ и не стремится всем понравиться;
откровенный и искренний – не на обман, плетение интриг и лжесвидетельствование.

Быть простым: минусы
уязвимость – простодушие и присущая характерной непосредственности простого человека доброта влекут за собой его доверчивость и попадание «на крючок» проходимцев, коварных и вероломных лжецов;
частичная неотесанность и недипломатичность – простой человек не станет изощряться в выстраивании конструктивного диалога и подборе правильных слов для выражения своих мыслей;
безамбициозность – человек с простым характером не стремится быть лучше, выходить на первые ряды почета, добиваться вершин олимпа;
доверчивость – двойственное качество, которое зачастую выражается в том, что простой человек часто остается в «дураках», будучи обманутым.
4,5(76 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ