«Патріоти» Самійленко аналіз Історія написання «Патріоти» Самійленка Особливу сторінку творчої спадщини В.Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких митець висміює негативні вчинки своїх земляків-українців, їх неробство та боягузтво, псевдопатріотичне базікання про високі матерії. До цієї тематичної групи належить і вірш «Патріоти». Тема «Патріоти»: зображення хлопців, які вели розмову про патріотичні почуття до рідної країни. Ідея «Патріоти»: засудження поетом тих, хто є балакунами-псевдопатріотами. Основна думка: справжній патріотизм проявляється в конкретній діяльності на благо народу. Жанр «Патріоти»: громадянська лірика. Римування «Патріоти»: перехресне. Віршовий розмір «Патріоти»: анапест. «Патріоти» Самійленко сюжет Сюжет твору простий: двоє хлопців розмовляли про «долю своєї землі», вони у словесах «боронили» долю і права народні, роздумували «про окремість натури», «давність своєї культури», фантазували про те, «як дійде народ своїх прав». А третій хлопчина стояв собі мовчки, бо «він мовити красно не міг» і справді глибоко замислився над долею своєї безталанної України: Вбачались йому патріоти Із купою слів голосних, А поруч мільйони голоти, І темність і вбожество їх. Але й поведінку третього хлопця поет не схвалює, хоч героя й турбують безправне становище народу, його вбогість. Митець уважає, що мало лише співчувати бідному люду, бо справжній патріот той, хто бореться за краще життя, хто здатний постояти за народні інтереси. Художні засоби «Патріоти» Самійленко Епітети: «гаряче розмовляли», «мовити красно», «діло святе». Метафори: «права боронив», «вели язиками», «бачив душею Вкраїну». Антитези: «Два хлопці укупі стояли, А третій дивився оддалі»… «Один права боронив, А другий про теє доводив, А третій не мовив нічого»… «Ті двоє, з балачки втомившись… А третій стояв зажурившись». Іронія: «І поступі інших народів Він місце йому показав»; «Так двоє вели язиками Роботу для краю свого». «Ті двоє з балачки втомившись, Веселі собі розійшлись».
Тарас Григорович Шевченко ( великий Кобзар) - видатний український поет. Його твори відомі на весь світ. Народився Кобзар 9 березня 1814 року у селі Моринцях на Черкащині. У 24 роки його було викуплено з кріпацтва. У 1840 році світ уперше побачив книгу, яку запам'ятають назавжди. Цю книгу Шевченко назвав "Кобзар". Наприклад у Франції знають 4 українських людей - Шевченка, Кличка, Шептуху і Мартиновську. Ці люди або спортсмени, або поети, або кухарі. Тарас Григорович Шевченко помер 10 березня 1861 року у Санкт-Петербурзі. Поховано Кобзаря в Україні, за його бажанням на Чернечій горі, яка зараз зветься Тарасовою.
Основа его метода все же НАБЛЮДЕНИЯ, на основании которых и делаются выводы (ДЕДУКЦИЯ) . Нужно подчеркнуть, что далеко не каждый наблюдатель был бы УВИДЕТЬ то, что ВИДЕЛ Холмс - для этого были необходимы поистине энциклопедические познания и знание жизни в современной ему Британской империи. Итак: от знаний к наблюдению, а от наблюдений - к выводам! Если смотреть с современной точки зрения, то Холмс прежде всего - криминалист-эксперт, он буквально охотится за вещественными доказательствами и умеет вытянуть из них всё возможное и невозможное! Психология, МОТИВ, ЛИЧНОСТЬ ПРЕСТУПНИКА, которыми всегда так занят не менее знаменитый Мегрэ - этим, как правило, сдобрена лишь развязка!
Із купою слів голосних,
А поруч мільйони голоти,
І темність і вбожество їх. Але й поведінку третього хлопця поет не схвалює, хоч героя й турбують безправне становище народу, його вбогість. Митець уважає, що мало лише співчувати бідному люду, бо справжній патріот той, хто бореться за краще життя, хто здатний постояти за народні інтереси. Художні засоби «Патріоти» Самійленко Епітети: «гаряче розмовляли», «мовити красно», «діло святе». Метафори: «права боронив», «вели язиками», «бачив душею Вкраїну». Антитези: «Два хлопці укупі стояли, А третій дивився оддалі»… «Один права боронив, А другий про теє доводив, А третій не мовив нічого»… «Ті двоє, з балачки втомившись… А третій стояв зажурившись». Іронія: «І поступі інших народів Він місце йому показав»; «Так двоє вели язиками Роботу для краю свого». «Ті двоє з балачки втомившись, Веселі собі розійшлись».