Відповідь:
Я повністю згідний з думкою що: життя людини продовжується в його добрих справах.
Людство пам'ятає героїв і слава про їх діла передаються з покоління в покоління в вигляді легенд, історій, переказів і пісень.
Як приклад можна подати образ Васи́ля Олекса́ндровича Тарасю́ка.
Він український військовослужбовець, лейтенант Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Позивний «Тайфун». Герой України, лицар ордена «Народний Герой України». Президент України відзначив високими державними нагородами військовослужбовців 72-ї бригади, які відзначилися у ході бойових дій в районі Авдіївки. 23-річний Василь Тарасюк і 21-річний Андрій Верхогляд, які утримували позицію «Орел» у перші дні найважчих боїв, призначені командирами рот.
«Тайфун»(Його позивний) не тільки брав участь у розробці всіх операцій, він керував боями безпосередньо в бойових порядках роти. Під час запеклих боїв у промзоні Авдіївки в перші місяці 2017 дістав три осколкові поранення і чотири контузії. Особисто підбив танк Т-72 противника з СПГ, вступивши з ним у вогневу дуель. Командування частини двічі представляло молодого офіцера до звання Герой України.
24 серпня 2017, під час параду до 26-ї річниці Незалежності України, Президент України Петро Порошенко вручив лейтенанту Тарасюку Золоту зірку Героя України.
Також можна згадати військово-полоненого Олега Сенсова. Якого бойовики зараз утримують в полоні. Він оголосив голодний протест, який триває і зараз.
Їх мужність і наполегливість надихає нас сьогодні і буде надихати наступні покоління!
На Щуку (алегорія) хтось бомагу в суд подав,
Що буцім би вона такеє виробляла,
Що у ставку ніхто життя не мав:
Того заїла в смерть (фразеологізм), другого обідрала.
Піймали Щуку молодці
Та в шаплиці
Гуртом до суду притаскали,
Хоча чуби й мокренькі стали.
На той раз суддями були
Якіїсь два Осли(алегорія),
Одна нікчемна (епітет) Шкапа (алегорія)
Та два стареньких (епітет) Цапа,(алегорія)-
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий (епітети).
За стряпчого, як завсігди годиться,
Була приставлена Лисиця (алегорія)...
А чутка у гаю була така,
Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле — то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких (епітет)
Або линів гарненьких (епітет) ...
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав
(Хто ворогів не мав!),-
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі (фразеологізм).
Зійшлися судді, стали розбирать:
Коли, і як воно, і що їй присудити? (риторичне питання)
Як не мудруй, а правди ніде діти (фразеологізм).
Кінців не можна поховать (фразеологізм)...
Не довго думали — рішили —
І Щуку на вербі повісити звеліли.
— Дозвольте і мені, панове, річ держать,-
Тут обізвалася Лисиця.-
Розбійницю таку не так судить годиться:
Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити, —
У річці вражу Щуку утопити!
— Розумна річ! (риторичний вигук)— всі зачали гукать.
Послухали Лисичку
І Щуку кинули — у річку.
