Прикметні жанрові особливості суттєво реформовано в а ліричному вірші "так ніхто не " в. сосюра б "пісня про рушник" а. малишка в "і про соняшник" і. драча г новелі "три зозулі з поклоном" григора тютюнника д романі "тигролови" і.багряного
Пісня - душа народу,і це цілком закономірно,оскільки людське життя починається з колискової пісні,яка лине з материнських вуст,потім супроводжується різноманітними піснями в залежності від індивідуальних переваг кожного з нас,а закінчується обрядовими піснями під час того,як ми залишаємо цей світ. Якщо говорити про народні пісні,то більшість наших співвітчизників з дитинства відомі історичні пісні,які складалися нашими предками під час бойових походів,у кровавих та нещядних січах,під час відпочинку та на всіх інших дорогах козацької слави.
..Почувся вистріл, Климко впав на землю... Куля не влучила в хлопця, а тільки зачепила його, але він все одно втратив свідомість - через шок та втому. Чоловік та жінка, які також потрапили під розстріли і тікали з місця події побачили хлопця ли та забрали з собою. Чоловіка звали Мартин, а жінку Оксана, Мартин працював місцевим лікарем та вже довгий час лікував поранених у маленькому воєнному госпіталі, а Оксана була вчителькою і на тей час не правцювала. Дітей у них не було і щоб якось згладити це гре, вони вирішили врятувати хлопчика. Мартин побачив, що за весь час хлопець втратив багато крові і почав його лікувати, але щоб не залишати його без нагляду, то вирішив залишити його вдома під наглядом жінки. Декілька днів лікар працював над Климком, боровся зі смерттю і нарешті хлопець прокинувся. Деякий час Климко поправлявся та нарешті видужав. Мартин часто брав його на роботу як маленького помічника, а Климкові це було в радість. За час проживання в цій сім'ї від дуже звик до добрих людей і хотів їм завжди допомагати. Згодом війна закінчилася, Климко поїхав до столиці, щоб навчатися на лікаря. Там познайомився з хорошою дівчиною, яка йому дуже сподобалася. Після закінчення університету, хлопець завів сім'ю та став працювати районним лікарем у тому місці де проживав Мартин. Прийшов йому на зміну. Згодом дружина Климка подарувала Мартинові та Оксані внуків і бабуся та дідусь проводили чудово час виховуючи їх. А про ті жахливі хвилини, коли здавалося, життя хлопця висіло на волосині - ніхто не згадує. То був ще один шанс на життя, а Климко його використав на всі сто.
