Ось декілька народних приказок в українському стилі: «Голий до голого не позиваеться.» (Тобто йдеться про солідарність між роботящими селянинами); «Рідна земля і в жмені мила.» (Батьківщина – завжди залишається другою ненькою.); «На світі все знайдеш, крім рідної матері.» (Ніхто і ніколи маму не замінить); «Чия відвага, того й перевага! » (Заклик бути сильним духом); «Свій дім не ворог: коли прийдеш, то й прийме.» (Немає нічого ріднішого, ніж своя хата); «Син мій, а розум у нього свій.» (Має свою непохитну, власну думку); «Від теплого слова і лід розмерзає.» (Заклик бути добрішими); «Які мати та батько — таке й дитятко.» (Яблуко від яблуні…); «Із своєї печі і дим не гіркий. На чужому полі не матимеш волі.» (Краще до останнього стояти на своєму, проявляючи волю, ніж мовчати у золотих кайданах); «Багатій не відає — як бідний обідає.» (Здебільшого вважалось, що усі багаті люди - скупі); «Доки багатий схудне, бідний з голоду опухне» (див. вище)
Кохання дуже важке для дитячого розуміння слово. Його сприймають по різному , але основні риси є. Важке кохання те ,що певше! Я думаю , це важко , адже потрібно постійно добиватися своєї коханої , проявляти героїчні вчинки, а інколи й безглузді. Потрібно вміти бути смішним й веселем. В творі "Вітька + Галя..." момент про перше кохання розповідається дуже точно. Читачам показується закоханий в свою подругу хлопець який всіма зусиллями хоче добитися своєї "дами серця" Галі Козачок. В цій справі допомага йому друг Федько. Вітько робив багато безглуздих дій заради кохання.До таких можна віднести наприклад : дуель з Петром та задум з Серенадою. Іноді він хотів здатися дорослим наприклад: куріння цигарки й крадіжка слив. Тож можу сказати ,що кохання дуже неорденарне. Та всеж кожен повинен кохати, адже це одне з найголовніших моральних цінностей суспільства і завдяки коханню можна побачити світ зовсім по іншому...
1)г 2)»Чари ночі» 3) Драматичний етюд — невеликий, як правило, драматичний твір в якому представлено епізод чи фрагменти світу, «По дорозі в Казку»( Олександр Олесь) 4)Віршований розмір: чотиристопний ямб Художні засоби виразності: алітерація; епітет; порівняння; метафора; метонімія; риторичне звертання, риторичне заперечення. 5) Рік написання: 1912. Літературний рід: лірика. Жанр «Блакитна панна»: ліричний вірш. Вид лірики: пейзажна (весняні настрої). Віршовий розмір: нерівностопний хорей. Римування: перехресне (абаб). Тема «Блакитна панна»: «має крилами Весна запашна, лине все в прозорих шатах, у серпанках і блаватах…» Ідея «Блакитна панна»: довгожданна, нездоланна… ось вона — Блакитна Панна!… 6)Вороний написав "Літературно-науковий вісник", де висловив свої погляди на літературу, він був прихильним модернізму. Франко написав йому у відповідь «Послання», він був реалістом. У відповідь Вороний пише Франкові «Іванові Франкові» 7) —
«Голий до голого не позиваеться.» (Тобто йдеться про солідарність між роботящими селянинами);
«Рідна земля і в жмені мила.» (Батьківщина – завжди залишається другою ненькою.);
«На світі все знайдеш, крім рідної матері.» (Ніхто і ніколи маму не замінить);
«Чия відвага, того й перевага! » (Заклик бути сильним духом);
«Свій дім не ворог: коли прийдеш, то й прийме.» (Немає нічого ріднішого, ніж своя хата);
«Син мій, а розум у нього свій.» (Має свою непохитну, власну думку);
«Від теплого слова і лід розмерзає.» (Заклик бути добрішими);
«Які мати та батько — таке й дитятко.» (Яблуко від яблуні…);
«Із своєї печі і дим не гіркий. На чужому полі не матимеш волі.» (Краще до останнього стояти на своєму, проявляючи волю, ніж мовчати у золотих кайданах);
«Багатій не відає — як бідний обідає.» (Здебільшого вважалось, що усі багаті люди - скупі);
«Доки багатий схудне, бідний з голоду опухне» (див. вище)