Тема »Ой ти, дівчино, з горіха зерня»: страждання ліричного героя із-за неподіленого кохання.Ідея «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»: Ліричний герой закоханий, він дивується тому, як різні якості характеру поєднуються у його коханої — уста — «тиха молитва», а слово — «гостре, як бритва». Дівчина горда, зрозуміти її і здобути прихильність, — як дістати зернятко із твердого горішка, — дуже важко. Почуття любові ліричного героя таке сильне, що він ладен «згубити душу», вважає це і своєю радістю, і своїм горем.Художнi засоби «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»:Риторичнi питання: «Чом твое серденько…?», «чом твоi устенька…?» и т.д. Протиставлення: усмiх — скрута, радощi — горе.-Речення у більшості — повні, що допомагає нам показати повну картину. -Більш всього іменників, що надає нам повну картину про учасників «подій». -Є епітети: колюче терня, тиха молитва, що надають твору яскравистості. -Звертання: Ой ти, дівчино, ясная зоре! Показають про кого взагалі йдеться мова.
Мої враження від прочитаних творів Тараса Шевченка
Я дуже люблю поезії Тараса Григоровича Шевченка. Звісно, вдома у нас є "Кобзар" і кілька збірок його віршів. Я люблю відкрити книгу Шевченка на будь-якому місті і почитати кілька віршів. Серед моїх улюблених шевченківських творів - "Катерина", "Наймичка" та "Гайдамаки". Крім того, я знаю багато його віршів напам'ять, навіть тих, що не задавали вчити в школі. Я давно помітив, що вірші Шевченка дуже добре запам'ятовуються.
Читаючи його твори, не можна не помітити, що Шевченко дуже любив рідну Україну і сподівався, що її майбутнє буде світлим і радісним. Він багато писав про тяжке життя простих селян, і коли я читаю ті вірші, я дуже їм співчуваю. Наприклад, мені дуже шкода, що в ті часи не всі діти могли піти до школи і були вимушені працювати, як хлопчик з вірша "Мені тринадцятий минало". Я вважаю, що, якщо б Шевченко побачив, як ми живемо тепер, він був би радий, що всі діти ходять до школи і вивчають його вірші.
Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості. Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності". Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади. Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе». Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.» Афористичний висновок вірша "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.
Протиставлення: усмiх — скрута, радощi — горе.-Речення у більшості — повні, що допомагає нам показати повну картину.
-Більш всього іменників, що надає нам повну картину про учасників «подій».
-Є епітети: колюче терня, тиха молитва, що надають твору яскравистості.
-Звертання: Ой ти, дівчино, ясная зоре! Показають про кого взагалі йдеться мова.