Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» я вважаю глибоко психологічним твором. Панас Мирний змусив задуматися над однією з найголовніших проблем життя - проблемою вибору. Рано чи пізно вона постає перед кожним. В романі увага спрямована на те,як вирішує цю проблему головний герой - Чіпка Варениченко.
Кожна людина народжується для щастя,радощів. Кожна мати бажає своїй дитині світлої долі. Прагнула до цього і Мотря, мати Чіпки, але всі мрії і сподівання розбивались об камені тогочасної дійсності. Чіпка не може змінити соціальні обставини, наштовхується на байдужість людей, не мириться з цим і прагне відшукати правду і справедливість. Перед ним постійно стоїть проблема вибору: змиритися і «жити як всі, чи піти в житті своїм шляхом. Автор яскраво і захоплююче змальовує Чіпку на протязі всього його життя. Переді мною проходить жахливе , на мою думку, дитинство хлопчика. Бідність,нестатки, непорозуміння з дітьми, але гірше за все те, що і дорослі люди збиткувалися над ним. «Отак жив Чіпка, виростав у голоді та холоді, злиднях та недостачах». Так прикро вражають його маленьку душу слова «безбатченко»,»байстрюк»,»виродок»,»запорток» і в його добрім серці росте озлобленість не тільки на людей, а й на Бога : чому він не покарає лихих, щоб вони не кривдили добрих ? Дід Улас розповів Чіпці про його батька, як знущалися над ним пани, як віддали в солдати . Хлопець болісно переживає кривду цього старого пастуха : « І прокидалась невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала...» Чіпка проймається глибокою ненавистю до панів : « Чому він (батько) їх не вирізав ,не випалив ?» А згодом :» Я йому такого півня пущу ! « Мені здається , що це вже певні життєві позиції . Однак хлопець не тільки ненавидів ,а й любив. Любив казки діда Уласа, бабу Оришку. А ніжне кохання до Галі , яку щиро хотів зробити щасливою. Автор змальовує свого героя людиною, яка любить в житті і в природі все добре, ласкаве, красиве, всім цікавиться .
Працьовитий хлібороб , розумний господар, опора для матері, здатний до всякої справи - таким бачимо Чіпку в подальшому. Внутрішньо я відчуваю, як моя жалість переростає в почуття захоплення його успіхами. У цей час він думав , що знайшов в житті свій ідеал, та не знав, що ще очікує його. Чіпка протестує , бореться , шукає справедливості в житті, але, не знайшовши її, стає «пропащою силою». Він потім деморалізується, заводить дружбу з розбишаками , починає пиячити, ночами «навідується до панської комори», ступає на»слизький шлях». Та на те є істотні причини:судовики обманом відібрали в Чіпки основу основ його існування-землю, після чого перед цією людиною постало оте жахливе: «Йти, куди хочеш». Чіпка тяжко пережив глибоку моральну кризу, зумовлену втратою землі:»...хотів чесно господарювати, а землю відібрали, хотів по правді жити, а правди не було, любив людей, а люди «готові один одного в ложці води утопити».
Та була остання крапля, через яку Чіпка знову пустився у злодійство. Ніщо вже потім не могло його спинити. І його впевненість у тому, що зло треба бороти злом, обернулась злом проти ньго самого.
Це зло привело Чіпку до кривавої різанини на хуторі Хоменків, стала причиною самогубства Галі, а пізніше- смерті матері. Суспільство, в якому жив Чіпка, знищувало його.
Не вміння знайти справжні шляхи боротьби проти гнобителів і кривдників, «крива стежка» бунтарства і перетворили Чіпку на» пропащу силу». Чіпка обрав шлях боротьби, але не розумів, що боротись за правду треба тільки правдою, а неправда породжує ще більше зло.
Цей правдошукач зрозумів-таки, що його «правда» не дотягує до ідеалу. Людина такої сили волі, такий життєлюб, а суспільство, в якому жив, знищило його.
1. Прізвище (дівоче, за чоловіком): В этой графе нужно написать свою фамилию - фамилию по маме (дівоче) и фамилию по папе (за чоловіком), если у тебя уже есть фамилия по мужу или жениху, то напиши ее.
2. Ім'я: В этой графе нужно написать свое полное имя - отчество необходимо указать, если оно у тебя есть.
3. Рік народження: В этой графе нужно написать год своего рождения.
4. Місце народження: В этой графе нужно написать город или село, в котором ты родился.
5. Батьки: В этой графе нужно указать имена и фамилии своих родителей. Напиши своего папу, маму или опекунов, которые тебя воспитывают.
6. Дитячі захоплення: В этой графе нужно описать свои увлечения, то, что тебе нравится делать в свободное время. Например, ты можешь увлекаться спортом, рисованием, чтением книг или игрой на музыкальном инструменте.
7. Професія за освітою: В этой графе нужно написать профессию, которую ты хотел бы выбрать в будущем, когда закончишь учебу. Например, ты можешь хотеть стать врачом, учительницей, программистом и т.д.
8. Коло друзів: В этой графе нужно указать имена своих друзей, с которыми ты проводишь больше времени и часто общаешься.
9. Пояснення псевдоніму: В этой графе нужно объяснить значение своего псевдонима, если у тебя такой есть. Псевдоним - это имя, которое ты используешь в социальных сетях или в других местах, чтобы оставаться анонимом или просто по другим причинам.
10. Творчі досягнення: В этой графе нужно описать свои творческие достижения. Например, ты можешь писать стихи, рисовать картины, участвовать в театральных постановках и т.д.
11. Що спільного між Д. Чайкою і "дівчиною-чайкою"? В этой графе нужно написать, что общего у тебя с Дніпровою Чайкою (известной поэтессой) и "дівчиною-чайкою" (вероятно, это метафора или выражение). Может быть, у тебя есть общие интересы, характеристики или что-то еще.
12. Який слід у моїй душі залишила Д. Чайка? В этой графе нужно описать, какое впечатление произвела на тебя Дніпрова Чайка (известная поэтесса) и какое влияние она оказала на тебя и твою душу. Можно рассказать о ее стихах, ее таланте или о ее важной роли в литературе и как она вдохновляет тебя.
"Школьный учитель" поможет тебе разобраться с вопросом.
1. Яка з тем є основною для поетів-романтиків?
Для ответа на этот вопрос, давайте рассмотрим каждый вариант по очереди и выберем самый подходящий.
- Борьба женщин-феминисток: Поэты-романтики не затрагивали проблем феминизма, они больше интересовались духовностью и характерами людей.
- Борьба против внешних врагов: Войны и враждебные отношения между странами не являются основной темой для романтиков.
- Борьба против религиозных установ: Поэты-романтики нередко обращались к религиозным темам, но это было лишь одной из тем, а не основной.
- Борьба против издевательств над природой: Тема борьбы против злоупотребления природными ресурсами не является основной для романтиков.
Таким образом, можно заключить, что ни один из предложенных вариантов не является правильным. Основной темой для поэтов-романтиков была показать внутренний мир человека, его чувства, страдания, искренность и погружение в себя.
2. У чому в художній творчості проявився Романтизм?
Опять же, для выбора правильного варианта рассмотрим их по очереди:
- У показі краси природи: Окружающая природа и ее красота являлись одним из ключевых аспектов романтизма. Романтики часто описывали природу в своих произведениях, чтобы передать эмоции и состояния героев.
- У показі складного життя: Романтизм также затрагивал сложности и трудности человеческой жизни, но это не являлось основной темой.
- У показі ідеального героя: Романтизм фокусировался на реальных людях со своими недостатками и противоречиями, а не на идеализации.
- У показі реальних людей: Успех романтизма заключался в том, чтобы достоверно отразить человеческую натуру и мотивацию.
Исходя из этого, можно сделать вывод, что романтизм проявлялся в показе красоты природы и описании ее значимости в жизни людей. Поэты-романтики использовали природные образы и мотивы для передачи своих чувств и настроений.
3. Співстав героя твору "Наталка Полтавка" та його цитатну характеристику:
Чтобы ответить на этот вопрос, давайте рассмотрим каждую цитату и определим, с каким героем она связана:
- «Хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться. І уже де і чорт не зможе, то пошли Макогоненка — зараз докаже»: Цитата относится к герою Макогоненку, который проявляет хитрость и обман в своих поступках.
- «Один собі живу на світі, як билинка на полі, сирота — без роду, без племені, без таланту і без приюту»: Герой, который говорит эту цитату, описывает себя как одинокого, беспомощного и без таланта человека.
- «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я»: Цитата принадлежит герою, который говорит о своем имени как о своем единственном сокровище.
- «Як бачиш: бурлака на світі; тиняюсь од села до села, а тепер іду в Полтаву»: Герой, говорящий эту цитату, описывает себя как бедного бурлаку, путешествующего из села в село и направляющегося в Полтаву.
Исходя из этих цитат, можно заключить, что первая цитата соответствует герою Макогоненку, вторая цитата - герою, описывающему свою судьбу, третья цитата - герою, который ценит и свое имя, и четвертая цитата - героя путешественника.
Таким образом, в ответе на третий вопрос герой с цитатной характеристикой "Хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться. І уже де і чорт не зможе, то пошли Макогоненка — зараз докаже" относится к герою Макогоненку, а герои, описанные в остальных цитатах, имеют другие характеристики.
Кожна людина народжується для щастя,радощів. Кожна мати бажає своїй дитині світлої долі. Прагнула до цього і Мотря, мати Чіпки, але всі мрії і сподівання розбивались об камені тогочасної дійсності. Чіпка не може змінити соціальні обставини, наштовхується на байдужість людей, не мириться з цим і прагне відшукати правду і справедливість. Перед ним постійно стоїть проблема вибору: змиритися і «жити як всі, чи піти в житті своїм шляхом. Автор яскраво і захоплююче змальовує Чіпку на протязі всього його життя. Переді мною проходить жахливе , на мою думку, дитинство хлопчика. Бідність,нестатки, непорозуміння з дітьми, але гірше за все те, що і дорослі люди збиткувалися над ним. «Отак жив Чіпка, виростав у голоді та холоді, злиднях та недостачах». Так прикро вражають його маленьку душу слова «безбатченко»,»байстрюк»,»виродок»,»запорток» і в його добрім серці росте озлобленість не тільки на людей, а й на Бога : чому він не покарає лихих, щоб вони не кривдили добрих ? Дід Улас розповів Чіпці про його батька, як знущалися над ним пани, як віддали в солдати . Хлопець болісно переживає кривду цього старого пастуха : « І прокидалась невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала...» Чіпка проймається глибокою ненавистю до панів : « Чому він (батько) їх не вирізав ,не випалив ?» А згодом :» Я йому такого півня пущу ! « Мені здається , що це вже певні життєві позиції . Однак хлопець не тільки ненавидів ,а й любив. Любив казки діда Уласа, бабу Оришку. А ніжне кохання до Галі , яку щиро хотів зробити щасливою. Автор змальовує свого героя людиною, яка любить в житті і в природі все добре, ласкаве, красиве, всім цікавиться .
Працьовитий хлібороб , розумний господар, опора для матері, здатний до всякої справи - таким бачимо Чіпку в подальшому. Внутрішньо я відчуваю, як моя жалість переростає в почуття захоплення його успіхами. У цей час він думав , що знайшов в житті свій ідеал, та не знав, що ще очікує його. Чіпка протестує , бореться , шукає справедливості в житті, але, не знайшовши її, стає «пропащою силою». Він потім деморалізується, заводить дружбу з розбишаками , починає пиячити, ночами «навідується до панської комори», ступає на»слизький шлях». Та на те є істотні причини:судовики обманом відібрали в Чіпки основу основ його існування-землю, після чого перед цією людиною постало оте жахливе: «Йти, куди хочеш». Чіпка тяжко пережив глибоку моральну кризу, зумовлену втратою землі:»...хотів чесно господарювати, а землю відібрали, хотів по правді жити, а правди не було, любив людей, а люди «готові один одного в ложці води утопити».
Та була остання крапля, через яку Чіпка знову пустився у злодійство. Ніщо вже потім не могло його спинити. І його впевненість у тому, що зло треба бороти злом, обернулась злом проти ньго самого.
Це зло привело Чіпку до кривавої різанини на хуторі Хоменків, стала причиною самогубства Галі, а пізніше- смерті матері. Суспільство, в якому жив Чіпка, знищувало його.
Не вміння знайти справжні шляхи боротьби проти гнобителів і кривдників, «крива стежка» бунтарства і перетворили Чіпку на» пропащу силу». Чіпка обрав шлях боротьби, але не розумів, що боротись за правду треба тільки правдою, а неправда породжує ще більше зло.
Цей правдошукач зрозумів-таки, що його «правда» не дотягує до ідеалу. Людина такої сили волі, такий життєлюб, а суспільство, в якому жив, знищило його.