. Працьовитість, доброта, ввічливість Марусі та Наталки. (Наталку з самого початку п'єси бачимо за роботою, вона намагається догодити матері, і Возний говорить про неї: "Золото — не дівка!" Такою ж працьовитою, лагідною і привітною є й Маруся.)
2. Вірність у коханні. (Маруся полюбила Василя з першого погляду і назавжди, мріє про одруження з ним. Наталка чотири роки нічого не знає про Петра, але продовжує кохати, чекає його повернення, мріє про сімейне щастя.)
3. Сміливість і рішучість Наталки та покірність Марусі. (Наталка рішуче захищає своє кохання, сміливо виступає проти звичаїв, відмовляє Возному, хоча вже й подала йому рушники. Маруся ж покоряється волі батьків, вона надмірно богобоязлива, Своє кохання вважає гріхом.)
Відповідь: Твір «Енеїда» Івана
Котляревського присвячений славетному минулому нашого народу, його возвеличенню через показ образів із Біблії та давньогрецької літератури. У поемі показана подорож славного парубка і не тільки його власні героїчні подвиги, а й подвиги усього українського мужнього війська.
Немає ніяких сумнівів щодо актуальності теми «Енеїди», бо і в наш час гостро стоїть питання національного відродження України. Своїм задумом поема сповна виправдовує тенденції часу, за до давніх образів троянських та грецьких героїв вона підносить найкращі риси вояків, у яких мипідсвідомо бачимо українців. І це впливає на національний дух читачів.
Основною метою Котляревського було розбуркати український народ, пробудити його дух, нагадати про те, що і в нас є славетне минуле, що і в нас були свої герої, які вчиняли подвиги. Автор написав поему тією мовою, якою розмовляє народ, і зробив це свідомо, бо не хотів застосовувати офіційну мову, на якій велись справи і було прийнято писати. Він хотів вивести розмовну, народну мову в розряд літературної. Перед автором стояла мета описати пригоди та життя грецького героя і для більш легкого сприймання читачами перевести їх в український контекст. :
Українська література
головний герой поеми, який знаходиться в центрі уваги, і якого доля посилає на війну. Він, з одного боку, майже ідеальний, і в той же час, з іншого боку, в ньому є доля гумору, кумедності. Основні зусилля в творі спрямовані на поєднання давньогрецьких та біблійних мотивів з традиціями українського народу. У поемі вдало поєднані грецька міфологія з українською iсторiєю, дуже влучним є і поєднання українських і грецьких назв та імен. Національно-історичне питання є основним питанням поеми, воно сповнене образами та паралелями, за до яких передається історизм твору та атмосфера міфічності.Автор ставить перед собою завдання і вдало його виконує: він зображує украïнське минуле і дійсність так, щоб народ її сприйняв як рідну, щоб мова, на якій вона написана, була зрозуміла для народу.
Поема «Енеїда» стала поштовхом для створення схожих творів у авторів інших національностей, наприклад «Енеиди навыварат білоруською мовою. Сатира та гумор в творах 1. Котляревського стали чудовою традицією, яку було продовжено в талановитих творах Валерія Пронози, Остапа Вишні, Степана Олійника, Василя Чечвянського, Сергія Воскрекасенка, Олександра Ільченка та інших. «Енеїда» стала справжнім джерелом для митців наступних поколінь.
