М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Приклади з літератури на тему: думка оточуючих, чи варто її прислухатися?

👇
Ответ:
Саша007228666
Саша007228666
24.03.2020

Кожен з нас, безумовно, залежить від думки соціуму. Декому важливо, як він виглядає. Дехто хоче не бути білою вороною у власних висловлюваннях. А дехто не може ступити й кроку, не порадившись з оточенням. Звичайно, звертати увагу на людей, що є біля тебе - важливо. Адже інколи вони можуть до порадою та словом. До того ж, часто люди, яким важлива думка соціуму, є совісними. А мати совість дуже важливо.

    Проте, залежати від думки оточуючих не варто. Адже виконуючи те, що диктує тобі оточення, ти можеш стати маріонеткою в чужих руках. Людям подобається керувати та бути лідерами. До того ж, людина, яка звикла робити все за чужими правилами, поступово втрачає власну думку, та й своє "я". Вона стає зовсім не самостійною, їй легше перекласти свої обов'язки на інших. Це не правильно. Я вважаю, що у всьому має бути золота середина. Варто дослухатися порад інших, але робити так, як шепоче власне серденько. Не губімо своє "я", будьмо собою!

4,8(95 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Anastasija291205
Anastasija291205
24.03.2020
Микола Васильович Гоголь народився в Україні. Усе, що оточувало хлопчика в дитинстві, було овіяне романтикою: краса українських пейзажів, чарівність народних легенд та героїка історичних переказів.

В один з періодів свого життя Гоголь надзвичайно захопився історією. Особливу його увагу привертала всесвітня історія та минуле рідної України. З-під пера письменника вийшла повість "Тарас Бульба", яка описує одну з найбільш яскравих сторінок української історії — епоху козацтва. У творі М. Гоголь першочерговим завданням для себе визначив не історично точний опис подій та деталей, а зображення сили національного характеру, козацької звитяги, духу самої епохи, яку він відтворює яскраво і колоритно.

В образі головного героя Тараса Бульби автор втілив найкращі риси запорізького козака.

Тарас — один з числа корінних полковників, людина досвідчена, загартована у битвах. Його поважають товариші по зброї за любов до Батьківщини, мужність, вірність товариству, відданість справі захисту рідної землі від ворогів.

Маючи двох синів, Бульба пишається ними, хоче бачити їх справжніми козаками, хоче показати їх — свою гордість — товаришам.

Тому герой і знаходить справу, в якій би сини проявили себе з найкращого боку. У поході старший син Остап, завдяки мужності, кмітливості, вмінню володіти зброєю, стає курінним атаманом. Гордістю переповнене серце старого Тараса. Та, на жаль, молодший син Андрій зрадив рідну землю, зрадив товаришів. Горе зігнуло батька. Він як справжній патріот і запорожець обирає любов до Вітчизни, а не любов до сина. Андрій гине від рук батька.

Мужньо витримав Тарас, хоча серце розривалося, і сцену тортур, яким піддал вороги старшого сина. Та помстився добре старий козак ляхам, випалюючи їхні села та міста.

У кінці твору смерть чекає і на самого Тараса. Та він думає не про себе, а про те, як краще відступити його товаришам. Саме таких людей, як Тарас Бульба — мужніх, сміливих, вірних, відданих — поважали на Січі, про них складали пісні кобзарі. Такими людьми пишався наш народ, ними славилась Україна!
4,7(34 оценок)
Ответ:

"Сто тисяч" — це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, а згодом опиняється у катастрофічному становищі.

Автор висміює страшну скупість Калитки, якого дратує навіть те, що робітники, мовляв, тратять час на обід. Він каже: "Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть".

Жадоба до збагачення зробила Калитку злим та деспотичним. І це виявляється не лише у його відношенні до робітників, але і до своєї ж сім'ї. "І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість", — каже дружина Калитки на його погрози. Багатій деградує морально. Науку він вважає дитячою забавою, вчених — голодранцями. Його улюблена тема для розмов — гроші. Викриттю духовної нікчемності Калитки служить його груба та лайлива мова: "Та нехай їм чорт...", "бодай той Бонавентура сказився..." тощо.

Це є наскрізь сатиричний образ. Автор дошкульно висміює його безмежну любов до багатства: "Легко по своїй землі ходить. Глянеш оком навколо — усе

твоє! Там череда пасеться, там орють на пар, а тут зеленіє вже пашниця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші..."

Объяснение:

4,4(10 оценок)
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ