Не копай (не рий) іншому ями, бо сам у неї впадеш. Хто іншому (другому) яму копає, той у неї сам попадає. Хто іншим лиха бажає, сам лихо має. Не роби нікому того, що тобі не мило. Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай. Шкода нікому не мила. Що мені нині, то тобі завтра. — Нині мені, а завтра тобі. Що тобі не мило, і людям не зич. Є каяття, та нема вороття. Що посієш, те й пожнеш. Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш. Із чим прийдеш, із тим і підеш. Куди дерево підрубане, туди воно й пада. Поганий чоловік не проживе в добрі свій вік. Злодія любить — себе губить. Погана людина, погана й душа. Злий чоловік зліший вовка. Лихий чоловік у громаді, що вовк в отарі. Хоч одягне вовк і овечу шкуру, а все вовком буде. Як Рябка годують, так Рябко й гавка. З добрим поживеш — добре й переймеш, з лихим зійдешся — й свого позбудешся. Розжалівся, як вовк над поросям: від'їв ноги та й плаче. Чорт із чортом братались, поки обидва у яму попались. Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш. Вовчу думку має. — Думає по вовчому. — Вовк, то вовче й думає. Гадина в його словах дихає. Гадину за пазухою має. Добрий пес лучший, як злий чоловік. Лихий доброго попсує. Послухавши жука завжди в гною будеш. Чим горщок накипів, тим буде смердіти. Бережись козла спереду, коня ззаду, а лихого чоловіка з усіх боків Доброго добре всі вспоминають, а лихого ніколи не забувають Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся. Світ не без добрих людей, та й свинота не звелася. Хочеш собі добра, не роби нікому зла Де є добрі люде, там біди не буде. —Доброго тримайся, поганого цурайся Хто добре робить, тому зло не шкодить. — Хто за добро не дає дяки, той не варт і здохлої собаки. — Хто не робить добре людям, той і сам себе не любить. Злий спить, зле йому й сниться. Злий злого не поправить. - Злий їздець і найкращого коня з'їжджу є. - Злий чоловік гірший вовка. - Злі компанії, і доброго чоловіка зіпсують. - Злість відкриває рот, а закриває очі - Злому добра не ради, бо не подякує. - Злому чоловікові не наука ані слава, лиш біда та кара. -І тим зле і там недобре. - Краще зло терпіти, ніж його творити. На злого чоловіка і собака бреше. - Не роби нікому зла, бо помста в десять раз більша бува. Не штука злим бути, а ти будь добрим. - Однією ногою вже в гробі стоїть, а ще зло творить. - Сам мужичок, як кулачок, а зла, як у козла. Таке-то зле око: на зелений ліс зів'яне. - Хто не зазнав зла, не вміє шанувати і добра. Бережить козла спереду, коня ззаду, а лихого чоловіка з усія боків. - Лихе доброго не любить. - Від собаки києм одженешся, від чорта відхрестишся, а від лихого не відчепишся. - Лиха собака з плоту не згине. Лихому чоловікові і в гостині не догодиш. Нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка. Не той лихий, хто кричить, а той, хто мовчить. Сердитий, бо давно битий. - Сердитась баба на діда, а він того не відав. Через те вона худа, що сердита така.3 годов назад от Диляра Рахматуллина
Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі». Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її. цитатна характеристика Марічки у творі "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського.
«Тоді дівчинка, зігнута вся, подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором чорних матових очей і спокійно сказала:
— Нічьо... В мене є другі... май ліпші».
«Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись»
«Сходились коло церкви або десь в лісі, щоб стариня не знала, як кохаються діти ворожих родів. Марічка любила, коли він грав на флоярі. Задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі, прикладав мережану дудку до повних уст, і чудна пісня, якої ніхто не грав, тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки»
«Марічка обзивалась на груфлояри, як самичка до дикого голуба,— співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони з'явились — не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах... Марічка і сама вміла складати пісні».
«Як муть мряки сідати на гори, я сяду та й си заплачу, що не видно, де пробуває милий. А як в погожу річку зазоріє небо, я му дивитись, котра зірка над полонинков — тому бачить Іванко... Тільки співати залишу».
Література, живопис, музика, скульптура, театр, кіно - всі ці види мистецтва спільні, виражають почуття.Поет чи письменник свої почуття старанно переносить у свої твори. Художник чи скульптор також втілює свої почуття у свій витвір мистецтва. Композитор свою радість, тривогу, надію вкладає в музику , а співак з почуттям виконує пісню, вкладаючи свою в неї душу. Некажучи вже про акторів театра і кіно , які просто вживаються в свою роль. Отже всі ці види мистецтва спільні між собою , бо виражають почуття.
Шкода нікому не мила.
Що мені нині, то тобі завтра. — Нині мені, а завтра тобі.
Що тобі не мило, і людям не зич.
Є каяття, та нема вороття.
Що посієш, те й пожнеш.
Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш.
Із чим прийдеш, із тим і підеш.
Куди дерево підрубане, туди воно й пада.
Поганий чоловік не проживе в добрі свій вік.
Злодія любить — себе губить.
Погана людина, погана й душа.
Злий чоловік зліший вовка.
Лихий чоловік у громаді, що вовк в отарі.
Хоч одягне вовк і овечу шкуру, а все вовком буде.
Як Рябка годують, так Рябко й гавка.
З добрим поживеш — добре й переймеш, з лихим зійдешся — й свого позбудешся.
Розжалівся, як вовк над поросям: від'їв ноги та й плаче.
Чорт із чортом братались, поки обидва у яму попались.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Вовчу думку має. — Думає по вовчому. — Вовк, то вовче й думає.
Гадина в його словах дихає.
Гадину за пазухою має.
Добрий пес лучший, як злий чоловік.
Лихий доброго попсує. Послухавши жука завжди в гною будеш.
Чим горщок накипів, тим буде смердіти.
Бережись козла спереду, коня ззаду, а лихого чоловіка з усіх боків
Доброго добре всі вспоминають, а лихого ніколи не забувають
Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.
Світ не без добрих людей, та й свинота не звелася.
Хочеш собі добра, не роби нікому зла
Де є добрі люде, там біди не буде. —Доброго тримайся, поганого цурайся
Хто добре робить, тому зло не шкодить.
— Хто за добро не дає дяки, той не варт і здохлої собаки.
— Хто не робить добре людям, той і сам себе не любить.
Злий спить, зле йому й сниться.
Злий злого не поправить.
- Злий їздець і найкращого коня з'їжджу є.
- Злий чоловік гірший вовка.
- Злі компанії, і доброго чоловіка зіпсують.
- Злість відкриває рот, а закриває очі
- Злому добра не ради, бо не подякує.
- Злому чоловікові не наука
ані слава, лиш біда та кара. -І тим зле і там недобре.
- Краще зло терпіти, ніж його творити.
На злого чоловіка і собака бреше.
- Не роби нікому зла, бо помста
в десять раз більша бува. Не штука злим бути, а ти
будь добрим.
- Однією ногою вже в гробі стоїть, а ще зло творить.
- Сам мужичок, як кулачок, а зла, як у козла. Таке-то зле око: на зелений ліс зів'яне.
- Хто не зазнав зла, не вміє шанувати і добра. Бережить козла спереду, коня ззаду, а лихого чоловіка з усія боків.
- Лихе доброго не любить.
- Від собаки києм одженешся, від чорта відхрестишся, а від лихого не відчепишся.
- Лиха собака з плоту не згине. Лихому чоловікові і в гостині не догодиш. Нема лісу без вовка, а села
без лихого чоловіка. Не той лихий, хто кричить, а той, хто мовчить. Сердитий, бо давно битий.
- Сердитась баба на діда, а він того не відав. Через те вона худа, що сердита така.3 годов назад от Диляра Рахматуллина