Становлення поетичної творчості Т. Г. Шевченка може бути розглянуто як стислий взірець становлення нової української літератури, розвитку та збагачення літературної української мови. Шевченко, як усякий великий національний поет, не обмежений у творчості, він живить свою поезію світовими здобутками, будує її в руслі літературного процесу свого часу. Тому початок його творчості несе на собі відбиток могутньої літературної течії — романтизму.
Характерний для романтизму жанр балади був переосмислений у перших творах Шевченка у національному дусі. У баладах великого українського поета враховано багатий досвід російського майстра — В. Жуковського. Але якщо Жуковський сюжети своїх балад бере з іноземної літератури, Шевченко створює зразки дійсно національної поезії — і по сюжету, і по колориту, використовуючи народні пісні та легенди.
Объяснение:
Заповіти наших предків.
Наші предки передавали, заповідали нам через покоління любов до рідної землі, до Батьківщини. З давніх-давен, українці займалися сільским господарством, адже територія України має надзвичайно родючі та плодовиті землі. Сусідські племена (князівства, держави) завжди зазіхали на нашу землю, а наші пращури боронили її, як могли.
Сьогодні, на жаль, історія повторюється. Сусіди захотіли (під видом до відібрати нашу землю. Небайдужі зібралися і пішли захищати Україну-неньку від загарбників.
Минуле нерозривно пов'язане з сьогоденням і, звісно, з майбутнім.
Метою кожного українця/українки є збереження створюваних сторіччями надбань у вигляді предметів культури та мистецтва, традицій, звичаїв і так далі. Збереження існуючого та створення нового, постійний розвиток.
Також, неодмінно, треба завжди залишатися людиною, не дивлячись ні на що.
Объяснение:
Зазвучало слово безсмертної народної мови, якої можна навчатися Інакше кажучи, мови, якої можна вчитися у всього, що зветься рідним краєм - Україною.Не завжди легко жилося українському народу, та завжди справжні сини свого народу любили неньку-Україну. Багато скрутних часів зазнала вона протягом своєї героїчної і трагіч-ної історії. Знала поневолення і війни, та знову і знову ставав на її захист України народ, нищив ворогів і відбудовував міста і села, бо любили справжні українці свою Батьківщину попри все.Для того, щоб бути патріотом своєї держави, треба не співати п'яними голосами "Ще не вмерла..", а потім тікати за кордон, щоб "тинятись по чужбинах, аж доки дідько всіх не забере І не обвинувачувати у своїх негараздах інші народи - ніколи цього не робив такий беззаперечний патріот, як Тарас Шевченко, або О. Гончар, що казав: "Ми поважаємо патріотизм кожної нації, бо ми самі патріоти".Треба бути відданим їй серцем і працювати, щоб розквітла вона ще пишніше, ніж зараз. Кожен з нас може зробити у цю справу свій внесок.Головне, пам'ятати "яких батьків ми діти" і любити Батьківщину більше, ніж власний добробут.