Шевчеко, талановита людина. В нього була важка доля. Перше його кохання сталося в 13 років, саме тоді він написав цей вірш. Шевконкова доля, такаж сама важка, як збірка його всіх віршів. Тарас настільки тоді закохався в Катерину, що навіть не замислювався про навколишнє середовище...Тарас сидячи біля смоли, босий, зі сльозами на очах писав вірш "Мені тринадцятий минало". І саме тоді ж він пас ягнята за селом, тоді як сонечко сіяло. Тоді в його житті і з'явилася Катерина, котру потім в житті в майбутньому зустріне.
1.А на вулиці й на торговиці крик,шум, гармидер,вози скриплять,колеса туркочуть,коні грімлять копитами,свині квичуть,селяни гойкають-одним словом,клекіт такий,якого наш Микита і в сні не бачив,і в гарячці не чував.2.Вулицею йшло та їхало людей багато,стояла курява.3.Знітився,скулився та ровом як не чкурне просто на торговицю,де довгим рядом сиділи жінки,держачи на решетах,у кошах і кобелях на продаж яйця,масло,свіжі гриби,полотно,сім'я,курей, качок та інші такі гарні речі.4.Але не встиг він добігти до торговиці,коли йому навстрічу біжить пес, з іншого боку надбігає другий,там видить третього.5.Кілька разів підходили й до діжі,але негарний запах,який ійшов від неї,відгонював їх.
