Училка прибьёт,если не напишу: ( твір на тему 1 наполегливість і впертість що потрібно для праці 2.чи треба вчитися спылкуванню 3.борімося за чистоту нашого міста выбрать одну из тем
Ми часто говоримо слова: спілкування, спілкуватися. А що це означає, якщо вдуматися?
Поняття «спілкування» в психології уживається найчастіше стосовно міжособових контактів.
Заглянемо в словник:
Спілкування — це взаємодія два або декількох чоловік, які обмінюються інформацією або ж взаємодіють в практичній діяльності.
Відомий філософ Л. Фейєрбах визначав значення спілкування таким чином: «Спілкування ушляхетнює і прославляє, в товаристві чоловік мимоволі, без жодного удавання тримає себе інакше, ніж наодинці».
Мені здається, що спілкування — це не тільки взаємини, контакт між людьми, які пізнають один одного, обмінюються інформацією і переживаннями з метою взаєморозуміння і взєморегулювання поведінки, але це і головна умова б існування і розвитку людей.
Багато знаменитих людей говорять із цього приводу наступне:
«Чим більш різноманітно і гармонійно розвинена людина, тим більше готова вона до щастя. Для нього мир багатий, захоплюючий, а головне — добрий і відкритий. Він схожий на будинок друзів: що хочеш — візьми, що цінуєш — віддай. А для людини вузької, обмеженої мир — як величезне місто в абсолютно незнайомій країні. Всі вулиці відкриті, а йти по ним страшно, бо невідомо, куди ведуть. І запитати когось — не знаєш мови... Гармонійній людині легко в спілкуванні: йому не треба шукати теми для розмови. А спілкування — це наше, якщо так можна виразитися, соціальне дихання» Л. Жуховицький.
«Є тільки одна справжня цінність — це зв'язок людини з людиною» А. де Сент-Екзюпері
«Дитина у момент народження лише кандидат в людину, але він не може їм стати в ізоляції: йому потрібно навчитися стати людиною в спілкуванні з людьми» А. П'єрон
«Я виникаю, питаючи і відповідаючи, з питання і відповіді» Б. Брехт
«Той, хто думає, що може обійтися без інших, сильно помиляється; але той, хто думає, що інші не можуть обійтися без нього, помиляється ще сильніше» Ф. де Ларошфуко
Тарас Григорович Шевченко. Як багато значать ці три слова для українців, бо це не просто ім’я людини, а символ любові до рідного краю, символ волелюбності, сміливості й чесності, що не боїться жодних перешкод і заборон. Ця людина — епоха не тільки в історії української літератури, але й в історії України, бо масштабність і велич цієї постаті є дійсно неперевершеною. Тарас Шевченко ніколи не був і не буде людиною з минулого, бо творчість його актуальна завжди — і сто років тому, і зараз, і через сто років після нас. Я впевнено можу сказати, що в Україні немає жодної людини, яка б не знала рядочка з Шевченкового твору, або хоча б його імені. Тараса Григоровича пам’ятають, шанують, бо дійсно важко переоцінити все значення його діяльності. Але чим же він важливий для нас зараз? Для мене особисто — це приклад надзвичайної мужності і вірності собі, бо лише дуже смілива людина могла писати твори на зразок «Сну» в країні, де панувала царська сваволя. Тільки людина з великою силою духа могла винести стільки років заслання без можливості займатися улюбленою справою. Шевченко вірив у велике майбутнє України, бо недарма ж з’явився такий вірш, як «Ісаія. Глава 35». І для нас, нащадків великого поета, які живуть майже через півтора століття після його смерті, цей вірш все ще залишається програмою на майбутнє. Україна вже вільна і незалежна — і це саме те, про що мріяв великий Кобзар, але чи щасливі люди в нашій країні? Нам багато ще треба зробити, щоб мрії поета здійснилися, щоб Україна стала квітучою і щасливою країною. Адже ми маємо головне — власну незалежну країну, про яку Тарас Григорович міг тільки мріяти, і ми повинні усвідомити, що в цьому нам дуже пощастило, але треба рухатись далі, щоб здійснилося пророцтво: ... і потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть Веселим птаством оживуть. І ще одна настанова Шевченка сьогодні актуальна як ніколи: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...»
1.А на вулиці й на торговиці крик,шум, гармидер,вози скриплять,колеса туркочуть,коні грімлять копитами,свині квичуть,селяни гойкають-одним словом,клекіт такий,якого наш Микита і в сні не бачив,і в гарячці не чував.2.Вулицею йшло та їхало людей багато,стояла курява.3.Знітився,скулився та ровом як не чкурне просто на торговицю,де довгим рядом сиділи жінки,держачи на решетах,у кошах і кобелях на продаж яйця,масло,свіжі гриби,полотно,сім'я,курей, качок та інші такі гарні речі.4.Але не встиг він добігти до торговиці,коли йому навстрічу біжить пес, з іншого боку надбігає другий,там видить третього.5.Кілька разів підходили й до діжі,але негарний запах,який ійшов від неї,відгонював їх.
Поняття «спілкування» в психології уживається найчастіше стосовно міжособових контактів.
Заглянемо в словник:
Спілкування — це взаємодія два або декількох чоловік, які обмінюються інформацією або ж взаємодіють в практичній діяльності.
Відомий філософ Л. Фейєрбах визначав значення спілкування таким чином: «Спілкування ушляхетнює і прославляє, в товаристві чоловік мимоволі, без жодного удавання тримає себе інакше, ніж наодинці».
Мені здається, що спілкування — це не тільки взаємини, контакт між людьми, які пізнають один одного, обмінюються інформацією і переживаннями з метою взаєморозуміння і взєморегулювання поведінки, але це і головна умова б існування і розвитку людей.
Багато знаменитих людей говорять із цього приводу наступне:
«Чим більш різноманітно і гармонійно розвинена людина, тим більше готова вона до щастя. Для нього мир багатий, захоплюючий, а головне — добрий і відкритий. Він схожий на будинок друзів: що хочеш — візьми, що цінуєш — віддай. А для людини вузької, обмеженої мир — як величезне місто в абсолютно незнайомій країні. Всі вулиці відкриті, а йти по ним страшно, бо невідомо, куди ведуть. І запитати когось — не знаєш мови... Гармонійній людині легко в спілкуванні: йому не треба шукати теми для розмови. А спілкування — це наше, якщо так можна виразитися, соціальне дихання» Л. Жуховицький.
«Є тільки одна справжня цінність — це зв'язок людини з людиною» А. де Сент-Екзюпері
«Дитина у момент народження лише кандидат в людину, але він не може їм стати в ізоляції: йому потрібно навчитися стати людиною в спілкуванні з людьми» А. П'єрон
«Я виникаю, питаючи і відповідаючи, з питання і відповіді» Б. Брехт
«Той, хто думає, що може обійтися без інших, сильно помиляється; але той, хто думає, що інші не можуть обійтися без нього, помиляється ще сильніше» Ф. де Ларошфуко