У вікно хтось постукав. Підбігаю, дивлюся і очам не вірю. Все білим-біло! Це випав пухнастий сніг і огорнув все навколо. Стало так красиво і незвично Народилася казка.
Зима! Перед очима одна картина змінює іншу. На одній біліє поле. Воно іскриться під променями сонця. На іншій – чарівний ліс. Дерева стоять у зимових шубах і шапках. Молоді ялиночки сховалися під снігом і перетворилися в дивовижних тварин. На третій – річка з прозорим льодом, де можна вдосталь покататися на ковзанах. А потім ще одна дивовижна картина. Йде лапатий сніг. Він кружляє, падає на землю і накриває все м’яким килимом.
У таку погоду хочеться помріяти. Закриваю очі і потрапляю в чарівну казку. Сніговичок бере мене за руку і веде на лісову галявинку. Під звуки небесної музики танцюють дівчатка – сніжинки. Так все чудно кругом!
Але ось сніговичок каже, що пора повертатися. Ми знову вдома. Я дивлюся у вікно і бачу зиму-чарівницю. Вона така ж красива, як у казці. Сніжинки пурхають у повітрі.
Світло і чисто на душі. Радість переповнює серце, хочеться співати.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/kazka-pro-zimu-charivnitsyu
Карл Великий – король Франції. У творі він зображений як ставний чоловік з гордою поставою. Сиве волосся, біліша, ніж сніг, борода, величний і прекрасний. Цей портрет, однак, не відповідає дійсності, адже у 778 році Карлові було лише 36 років. Таке зображення Карла є характерним для епічних поем.) (вірш 8). Могутність Карла, його досвід, уміння завойовувати держави визнає та поважає і цар сарацин Марсилій. Це мудрий правитель, який усім серцем вболіває за свою державу та своїх васалів. Карл глибоко переживає за долю військового походу. У «Пісні про Роланда» Карлові сняться два сни, які стають «віщими». Перший він бачить тоді, коли дружина короля наближається до сарагоських земель. Карлу сниться, що Ганелон схопив списа, а той розсипався. А потім неначе на Карла накинувся ведмідь, а з Арденських гір на нього мчиться страшенний леопард. Карл відкусив у ведмедя вухо, а з леопардом вступив у бій. Усе це віщує, що незабаром станеться велика битва. А в іншому сні, коли Роланд бився з маврами, Карлові сниться страшенна буря, грім, блискавиця, вогонь, які падають з неба на франків. На військо напали страшні чудовиська, грифи, змії, леопарди, і воно застогнало. А на Карла накинувся величезний лев і зав’язалася страшна сутичка. Хто переможе — невідомо. Але в другому сні Карлові з’являється ангел. Це є свідченням того, що Бог все ж таки на боці франків і вони переможуть ворога, але зі значними втратами.
У творі є й інші прикмети. Так, коли Карл, відправляючи Ганелона послом до маврів, подав йому рукавицю зі своєї правої руки, вона упала. Це було поганою прикметою перед початком будь-якої справи. Взагалі, обряд передачі рукавиці кілька разів повторюється у творі. Передача рукавиці є ознакою васальської залежності від сюзерена і необхідності виконання його наказу.
Шевченко висловлює віру в незламність і перемогу народу.