Ярослав був єдиним князем усіх широких українських земель. Щоб уберегти Україну від ворогів, побудував на кордонах багато твердинь. Над рікою Саном побудував город і міцно його укріпив, і назвав Ярославом. Остаточно розбив печенігів під самим Києвом і на тім місті побудував величезну церкву св. Софії, яка стоїть і донині. Він установив лад і спокій в краю, а щоб суди однаково і справедливо судили, наказав списати всі права в одну книгу і назвав її "Руська Правда". Князь Ярослав будував церкви, а при них відкривав школи і в такий б ширив освіту своїми мудрими законами і порядками. Ярослав укріпив українську державу. Він одружив своїх синів з чужоземними королівнами, а своїх дочок з королями. Сам же Ярослав був одружений з дочкою шведського короля. Перед смертю Ярослав поділив цілу Україну на землі, так звані "уділи", і до кожного уділу призначив свого сина. Але наказав їм слухатися найстаршого в Києві, а ним призначив сина Ізяслава. Він мав надію, що Україна буде сильною і славною державою. За своє мудре князювання Ярослав заслужив ім'я Мудрий.
Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав.Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці.Ставлення до інших: зневажає Красовського, наївно довіряє повіреному Тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті.Ставлення інших до Мартина: Тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином.Ставлення автора до Мартина: за прототип Мартина було взято батька автора. Цим Іван Карпенко-Карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру
У мене багато гарних куплених ялинкових прикрас. Вони кольорові та різної форми. Проте є одна давня скляна хатинка з багатьмя віконцями. Така, яка зігріває родину у холодну зимову пору. Над дахом стелеться дим від новорічної пічки. Вона не найкраща, навіть помарніла від часу. На свята мама вішає іграшку високо-високо, щоб наш кіт випадково не зміг зачепити хвостиком. В такий час він любить спати під ялинкою, ніби у казковому царстві.Передалась маленька яликова прикраса від прабабусі до бабусі, потім до тата. Ось чому вона найдорожча у нашій родині.
Остаточно розбив печенігів під самим Києвом і на тім місті побудував величезну церкву св. Софії, яка стоїть і донині. Він установив лад і спокій в краю, а щоб суди однаково і справедливо судили, наказав списати всі права в одну книгу і назвав її "Руська Правда". Князь Ярослав будував церкви, а при них відкривав школи і в такий б ширив освіту своїми мудрими законами і порядками. Ярослав укріпив українську державу. Він одружив своїх синів з чужоземними королівнами, а своїх дочок з королями. Сам же Ярослав був одружений з дочкою шведського короля.
Перед смертю Ярослав поділив цілу Україну на землі, так звані "уділи", і до кожного уділу призначив свого сина. Але наказав їм слухатися найстаршого в Києві, а ним призначив сина Ізяслава. Він мав надію, що Україна буде сильною і славною державою.
За своє мудре князювання Ярослав заслужив ім'я Мудрий.