1. Отримання літнього завдання хлопцями — зібрати колекцію комах. 2. Від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село. 3. Похід на річку. 4. Зустріч з Василем Трошем біля озера. 5. Розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері. 6. Ночівля біля озера. 7. Запис до бібліотеки і вивчення зоології. 8. Митькозавр Стеценка з Юрківки — чудовисько, що живе в лісовому озері. 9. Виявлені сліди невідомої істоти на березі 10. Роздуми щодо пастки для химери лісового озера. 11. Вихід знайдено – химеру будуть ловити на курку, яку вкинули в яму. 12. До ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим. Провал операції «Курка». події, що відбулися у дядька Гната з тромбоном; хлопці так і не виявили того, хто живе в озері. 13. Імітація чудовиська Васильом 14. Подяка Сергія і Митька Василеві за чудові канікули та інтерес до зоології. План “Химера лісового озера“ 1. Завдання вчительки 2. Насмішки майбутнього майстра велосипедного спорту 3. Добра бабуся, та дід Трохим. 4. Дорога до лісового озера. 5. Страшна розповідь про химеру 6. Таемниця. І нічна варта. 7. Вивчення бібліотеки. 8. Митькозавр Стеценка із Юрківки. 9. Велечезні сліди на березі. 10. Невдала операція “Курка”. 11. Нічний розіграш Васі. 12. Майбутні пригоди хлопців.
Объяснение:
ответ:ответ:
Автор: Павло Тичина.
Рік написання: 1914.
Збірка: “Соняшні кларнети”.
Тема: зображення краси природи, прихід весни.
Літературний рід: лірика.
Жанр: пейзажна лірика.
Вид лірики: пейзажна.
Провідний мотив гімн весні як символу любові, життя й натхнення.
Композиція: 4 строфи
Віршовий розмір: вірш написаний різними віршовими розмірам.
Художні засоби: епітети (золоті арфи, плач перламутровий), метафора (йде весна), пестливі слова, повтори, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними). Поезія увійшла до збірки “Сонячні кларнети”. У сонячних яскравих символах поезії втілені мажорні надії молодого національного світу. У символічному образі дівчини – весни закладене оптимістичне почуття випробувань і тривог, що постануть перед нацією. Вони переплітаються з особистими очікуваннями ліричного героя. Поезія сприймається як багатогранне і святкове сприйняття особистої весни і весни нації, їхньої молодості, буяння сил.
Вірш складається з чотирьох строф, які об’єднуються в одне ціле ритмом і римою, що знаходиться в середині їх (самодзвонними – ніжнотонними).
“Арфами, арфами – золотими, голосними” озивається в радісно настроєній душі поета навколишня природа й інтимне переживання, що сам поет навіть не може сказати, чи то смуток, чи то безмежне щастя володіє ним, бо бринить в серці й те, й інше.
Друга строфа віщує благодатну зливу, тому хмари – думи заполонили небо.
У поезії Тичини застосовує вишукані тропи: метафоричні епітети (арфи – золоті, голосні, самодзвонні; весна – запашна, квітами-перлами закосичена; плач перламутровий), порівняння (блакить переповнила думами, наче море кораблями; поточки, як дзвіночки). Тропи зрощуються, переходять один в один.
Вірш написаний не одним розміром, що підсилює його музикальність і мелодійність. Він сповнений не тільки звуковою гамою, а колористичною (блакить, вогневий бій, перламутровий плач, жайворон як золотий)
Объяснение:
