О. Кобилянська є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця ХІХ початку ХХ століття. Її твори різноманітні за тематикою та жанрами. У них письменниця піднімає проблеми, близькі тогочасному суспільству і, як це не дивно, нам. Однією з улюблених тем Кобилянської єзображення становища жінок у тогочасному суспільстві. Річ у тім, що письменниця довгий час була активною учасницею феміністичного руху на Буковині і боролася за права жіноцтва.Повість «Людина» є так званим протестом письменниці проти рабського становища жінки у суспільстві. Головна героїня твору – Олена Ляуфер – донька цісарсько-королівського радника. Вона – дівчина з високими ідеалами та чистою душею. Олена намагається розвиватися, читає багато книжок, бере участь у палких розмовах про рівноправ’я між чоловіком і жінкою. Це надзвичайно бентежить її батьків, які давно вже вирішили її долю – вдалий шлюб з багатим чоловіком: дім, діти, кухня. Проте дівчина категорично проти того, щоб її долю вирішували замість неї. Вона знаходить підтримку і розуміння в образі свого коханого Стефана Лієвича. Якби вони одружилися, то, на мою думку, Олена змогла б бути по-справжньому щасливою, адже Стефан мислив так само, як
Якщо коротко, то "про що" можна знайти ось у цих рядках: "Наш отаман Гамалія, Отаман завзятий, Забрав хлопців та й поїхав По морю гуляти; По морю гуляти, Слави добувати, Із турецької неволі Братів визволяти." Мова йде про те, як козацький отаман Гамалія взяв своїх козаків-вояків та й поїхав визволяти з турецького полону товаришів-побратимів, котрих до того схопили яничари і посадили в темницю в кайдани. Полонені козаки звертаються до природи - вітру, хвиль - щоб та до м донести до отамана звістку про те, що вони потребують до чекають на своїх товаришів, інакше турки їх стратять. Визвольний похід завершився вдало, полонених визволено.
Багато поетів оспівують квіти у своїх віршах. Дехто використовує їх в якості символічних образів кохання, краси, дівчини, весни тощо. Є навіть вірші із самою назвою "Весняні квіти". Так свої поетичні твори назвали щонайменше три автори. Олена Пчілка (справжнє ім'я - Ольга Косач) згадує у своєму вірші проліски, травку, кульбабу, фіалки. Віктор Левчишин видав своє творіння з аналогічною назвою у 1992 році. Він пише про бузок та конвалії. Найсвіжішою є лірика Олексія Благослова. У 2015 році він також написав вірш під назвою "Весняні квіти". Мова у ньому йде про перших вісників весни - проліски, або підсніжники. Як бачимо, поети-початківці та вже відомі майстри однаково сильно люблять квіти, особливо, навесні.
