"Шукай пригод і життя буде веселіше" - сказав мені , якось дідусь . Але моя мама це сприйняла , як жарт . Проходило багато часу , багато днів я й забула про цю розмову .
Але через потім я втрапляв і втрапляв в різноманітні халепи. Я спочатку все сприймав близько до серця . А потім якось почав сприймати це байдуже .
Я знайшов завдяки цим пригодам справжніх друзів.Ія можу сказати , що дідусь був правий , бо без пригод життя стає нудним.
ответ: Іван Сила – реальна постать, український боксер, важкоатлет, що був визнаний найсильнішою людиною на Землі у минулому столітті. Про цю людино було знято фільм та написано О. Гаврошем твір, що має назву «Неймовірні пригоди Івана Сили». У цій казці розповідається про різні реальні та вигадані уявою автора події, що стались у житті Івана.
Іван був народжений у багатодітній родині, у досить ранньому віці змушений був покинути батьків та податися на заробітки до міста. Саме у місті почалися його справжні пригоди. Тут він влаштувався працювати вантажником, де, завдяки своїй силі, порався за половину робочого дня. На вокзалі важкоатлет познайомився зі своїм другом Микулцею, якого благородно врятував від побиття. Іван хоч і мав шалену силу, проте ніколи не застосовував її проти слабих та хворих.
Визначною подією у житті Сили стає знайомство з Доктором Брякусом. Саме цей чоловік розповів йому, що треба багато тренуватись, правильно харчуватись та всіляко розвивати себе. Завдяки цьому знайомству Іван і став спортсменом. Проте не полишав цей чоловік і важкої праці на вокзалі: «...він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал». Це дає нам усвідомити, що Іван – не лише талановита, а й працьовита та сильна духом людина.
Чимало хорошого або ж поганого траплялось у житті цього чоловіка: смерть тренера, звинувачення у його вбивстві, тюрма, цирк, захист тварин, операція з заміни кістки на металеву пластину. Але у кожній ситуації важкоатлет вмів найголовніше – залишатися людяним та добрим, захищати тих, хто в цьому має потребу, вперто йти до своєї мети та постійно розвиватися. Іван наділений багатьма привабливими рисами, які б мав виховувати у собі кожний.
Объяснение:
М. Коцюбинський розповідає в оповіданні "Дорогою ціною" про події, які відбувалися у 1834-1836 роках. Після ліквідації Задунайської Січі посилилось переслідування втікачів за Дунай і в Бессарабію. На кордонах були виставлені козачі пікети. "По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок збіджених, змордованих людей". Автор змалював у творі волелюбне українське селянство, що "тікало од пана і панщини", "що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі". Яскравими представниками таких селян були Остап, Соломія, Іван Котигорошко.
"Іван пристав до Остапа десь у дорозі. Вони були з одного повіту, навіть села їх були близько". І тяжке життя, і втеча від пана, і сподівання свободи ріднили їх, об'єднували.
Іван - добра і великодушна людина, завжди підтримував і допомагав друзям по нещастю. "Весела і добродушна вдача Іванова не раз ставала їм у пригоді при довгій і важкій блуканині по чужих краях..."
Іван дуже переживав за своїх добрих товаришів, коли їм не вдалося сісти в човен. "Кулі свистіли над головами втікачів, але Іванові було не до куль..." Він розпачливим голосом усе кликав Остапа та Соломію.
Іван - надійний товариш. Він готовий пожертвувати власним життям заради визволення товариша. Він рішучий і сміливий. Головна мрія його життя - воля. Вона спонукала до рішучих дій, до втечі в ті місця, "де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні - то полягти кістками на вічний спочинок".