Объяснение:Михайло Коцюбинський глибоко знав історію рідного народу, постійно і наполегливо її вивчав. Він мріяв поїхати на низ Дніпра, щоб подивитися пороги, місця, де була колись Запорізька Січ, мав матеріал для написання історії міста Кам'янець-Подільського. На достовірному матеріалі історичного минулого України письменник малює збірний образ повсталих кріпаків, які активно протестують проти панського свавілля. Незважаючи на страшні перепони, його герої постійно прагнуть здобути волю.
В оповіданні «Дорогою ціною» мова йде про зруйнування Запорізької Січі царським урядом Росії 1775 року. Цього ж року в володіннях, у Добруджі (Румунія) була заснована так звана Задунайська Січ. Перебуваючи на військовій службі в турецького уряду, козаки Задунайської Січі відчували глибоку тугу за батьківщиною, мріями повернутися на рідну землю. У 1818 році під час російсько-турецької війни тисяча козаків на чолі з кошовим отаманом Задунайської Січі Йосипом Гладким повернулися на Україну. Цього ж року турецький уряд ліквідував Задунайську Січ. Частина козаків переселилась на береги Азовського моря, частина залишилася в Туреччині.
Дія в оповіданні «Дорогою ціною» відбувається в 1834-1836 роках, коли вже була ліквідована Задунайська Січ. У цей час поселились переслідування втікачів за Дунай і в Бессарабію. «На вільних землях, — пише М. Коцюбинський, — зорганізовані були на втікачів лови, справжні облави, як на вовка або ведмедя. По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок бідних змордованих людей». Романтично оспівуючи історичну дію і класовий характер минулих повстань, письменник над усе підносить непереможне прагнення народу до волі, його нескореність, що не визнає ганебних компромісів: «Холоп протестував, холоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю». Реалістично змальовуючи складні перипетії втечі цілої групи кріпаків, автор наділяє своїх героїв кращими людськими якостями, властивими трудящому народові в рішучій сутичці з господарями старого світу. В образах героїв твору — Соломії і Остапа — Коцюбинський підносить, романтично оспівує ясність мети, прямоту, великодушність, цільність, глибину і повноту почуттів, високу товариську етику, беззавітну хоробрість, спроможність витримати безліч злигоднів, перебороти перешкоди, що чекають борців за свободу на їх благородному шляху.
Через змалювання образів Соломії, Остапа та інших утікачів, що повстали проти феодальної деспотії, Коцюбинський висловлює своє непримиренне ставлення до експлуатації людини людиною.
Герой оповідання «Дорогою ціною» — це волелюбне українське селянство, що «тікало од пана і панщини», що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі. Головна мрія його життя — бажана воля. Ця мрія передавалась із покоління в покоління, поетизувалася у піснях («Гей там за Дунаєм») кликало до рішучих дій: «Хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок...»
Отже, втеча від панів — одна з форм боротьби кріпаків за волю — так розв'язує проблему волі М. Коцюбинський в оповіданні «Дорогою ціною».
Відповідь:
від слів "-Вельмишановна брамо, чи була б Ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ТИ можеш нас випустити.
Зі страшенним скрежетом разом відчинилися всі сім брам міста. Те чарівне слово "Ти" відлунням полетіло по всій долині, відбилося від високих мурів, вдарило по чудернацьких і дивних вежах яянів. І рухнули ці вежі від сили цього слово. Зупинилися яянці, немов полуда спала їм з очей. Здивовано роздивлялися вони навкруги, новими, досі невідомими почуттями наповнювалися їхні душі. Спершу почали вони питали один в одного що трапилося, потім знайомитися. Оглянувся хлопець на дідуся, а перед ним стоїть молодий хвацький моряк. - Ти допоміг нам зняти прокляття з нашого міста. Дякуємо тобі! - звернувся до пастушка моряк - Тепер я можу знову повернутися на корабель, щоб вернутися до рідного дому. А всі ці люди нарешті збудують не чудернацькі вежі, а гарне місто, яке колись існувало на цьому місці. І будуть у них домівки, наповнені добром, любов"ю і веселим дитячим сміхом. А тобі за порятунок ми можемо запропонувати залишитися в нашому місті,щоб правити ним. Подякував пастушок за таку честь, але відмовився від такої пропозиції. Тоді щедро нагородили його яянівці і дружно провели до брами. Вийшов пастушок за браму - дивиться, аж перед ним рідна галявина і кізоньки всі його мирно пасуться. Зрадів він і поспішив до рідної домівки.
Пояснення:
