Відповідь:
Тарас повертається підняти люльку для тютюну, не хоче він, щоб його річ дісталася ляхам. Вірна супутниця битв не може потрапити до рук ворогів, і отаман опиняється у полоні. Існує частка трагізму в долі отамана, але в цьому реальність життя. Часто необдуманий вчинок, безглуздість призводять до трагедії. Поляки прагнуть зробити страту ненависного ним отамана принизливою. Вони сподіваються, що його смерть стане жахливою для товаришів, але гірко прораховуються. Самі того не усвідомлюючи, вороги прирівнюють Тараса до Христа. Ляхи розіп'яли могутнього Бульбу на дереві. У сприйнятті читача з'являється дуб, міцне як козак дерево. Воно чинить опір вогню, як і сам герой. Схожість із релігією, за яку бореться Тарас, незаперечна. Вороги своїми руками зводять отамана до рангу святих. Поводиться козак як Христос. Спокійно стоїть у вогні. Він ніби не відчуває болю та проникнення полум'я в тіло. Йому заважає тільки дим, який не дає бачити, як далеко випливають його товариші, щоб зміцніти і повернутися помститися за нього. Полум'я – символ пристрасті, вічності, пориву нагору до неба. Справжній російський богатир не зламаний. Він підказує товаришам, як їм врятуватися та уникнути загибелі та полону.
Пояснення:
г)врятували мисливці;
в) “Сіроманець” М.Вінграновського;
в) застрелив Шпичак;
в) “Сіроманець” М.Вінграновського;
1-г) Т.Шевченко;
2-в) М.Рильський;
3-б) П.Тичина;
4-а) М.Вінграновський;
Наступні питання такі як:
Назвіть ознаки оповідання.
Схарактеризуйте риси характеру хлопчика Олеся з оповідання Гр.Тютюнника “Дивак”.
Вкажіть риси характеру Сашка з повісті М.Вінграновського “Сіроманець”.
Яким настроєм перейняті твори М.Рильского?
Який твір називають ліричним?
Хто ваш улюблений герой і чому?
Написати твір-мініатюру (5 – 6 речень) на тему “Співчуття, милосердя – шлях до перемоги добра” на основі прочитаних творів.
нажаль мають бути написані суто на твою думку, тому з ними я до не зможу
Объяснение:
якщо тобі потрібні саме ці питання, то можливо хтось ще підкаже на них відповідь
Але князь Ярослав знав, що робив. Ворота — лице міста. Нехай усі — і чужоземці, і мандрівники, і друзі, та й вороги також — одразу бачать, який багатий, красивий та могутній Київ.
Князь звів у місті нові храми: Георгіївський, бо християнське ім'я Ярослава було Георгій, та Іринівський, бо дружину Ярослава, шведську принцесу Інгігерду, охрестили Іриною. А головну церкву землі Руської, серце митрополії, він присвятив мудрості — Софії, якій поклонялися мешканці Візантії.
Собор було закладено на місці переможної битви киян з печенігами. Йому було відведено найвище місце в місті. Перед мандрівником, через яку б браму він не увійшов до Києва, відкривався багатокупольний Софійський собор. Софія Київська була не тільки величною, але й живописною. Вона гармонійно розросталась у висоту і вшир. Храм не був біленим, як нині, а цегла, з якої його було збудовано, чергувалася з рожевим каменем, що прикрашало його стіни.
Мозаїки Софії Київської спершу займали велику площу — шістсот сорок квадратних метрів, з яких збереглось тільки двісті шістдесят. Вони є найбільшим пам'ятником монументального мозаїчного живопису, що дійшов до нас у своїй первісній "расі.
Фрески Софії збереглися менше, ніж мозаїки. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.
Майстерність виконання вражає. Сюжет, архітектурні форма та кольорова гама підкреслюють красу та витонченість біблейських сюжетів, які складають єдиний ансамбль.
Вся архітектура храму, його внутрішнє живописне вбрання навіює думку про єдність влади земної та небесної, її велич та непорушність.
Софія Київська — найважливіша історична пам'ятка часів Ярослава Мудрого. Вона також є найживописнішою в історії середньовіччя.