Объяснение: Якби я була вчителем літератури, то намагалася б показати своїм учням багатогранність цього предмету. Адже це не просте вивчення творів. Це цілий світ, який відкривається нам через віки. Дуже важливо навчитися думати. Не просто читати твір, а намагатись зрозуміти, чому тут поставлено саме такий епітет, що нам передає певний пейзаж, чому автор використовує саме тут метафору (поетичне перебільшення). Не менш важливим, є вивчення біографії авторів. Адже це дає можливість більше уявити їхнє життя, зрозуміти мотиви та переконання. Література розширює наш світогляд. І хоча деякі твори здаються великими за обсягом у рамках шкільної програми (наприклад, "Роксолана"), але це чудова можливість збагатитися культурно, яку варто використати у повному обсязі. Усе залежить від планування часу. Недарма багато творів задаються на літні канікули. Окрему увагу, хотілося б звернути на вірші. Їхнє вивчення надзвичайно ефективно тренує нашу пам'ять. А чого вартує розуміння структури вірша (ямб, хорей). Можливо, поглиблений розгляд поезії, буде корисний учням у складанні власних віршів. Одним словом, як вчителю літератури хотілося б передати власний досвід, свої думки, навчити учнів думати та аналізувати.
Объяснение:
Побут - це звичаї, обряди, традиції. Український побут завжди був надзвичайно багатий та різноманітний, що ми можемо побачити у творах українських письменників. Варто згадати "Кайдашеву сім'ю" з детальним описом повсякденного життя українців.
Сьогодні збереглося багато обрядів наших пращурів. Окрім того, з моменту здобуття Україною незалежності можна говорити про відродження багатьох тралицій.
Перш за все, це традиційний одяг - вишиванки. Майже кожен українець сьогодні має у своїй шафі власну вишиванку з унікальним візерунком. Збереглися традиції святкування найважливіших свят усією родиною. На Різдво, Великдень майже кожна родина ходить до церкви, а потім збирається за святковим столом із традиційними стравами. Сімейні цінності також відбивають давні традиції: батько має рішуче останнє слово, молоді просять у батьків благословення на шлюб, дівчина отримує від батьків придане.
В інтер'єрі збереглося багато давніх звичок. Майже у кожному домі можна побачити ікону та свічки, традиційні рушники (весільний, пасхальний). Звичайно, багато залежить від географічного розташування. У містах тралиції підтримуються менше, нвж у селах. На Західній Україні та у Карпатах надзвичайно вшановують давні звичаї, що можна гати в інтер'єрі, стравах, власних виробах.
Окремої уваги заслуговують українські пісні. Нам вдалося пронести через віки любов до пісні і сьогодні можна часто почути найстаріші народні пісні на весіллях та інших святах. Сподіваємось, що наші діти зможуть так само шанувати давні традиції.
