я нашла эту информацию во время подготовки презентации. возможно, она тебе Окрасою збірки "З вершин і низин" стали цикли сонетів ("Вільні сонети", "Тюремні сонети"), які приваблюють читача не тільки своєю класичною витонченою формою, а й високими ідеями добра й краси як вічних світлих категорій буття людини. Показовим у цьому плані є сонет "Сикстинська мадонна"(1881). Цей твір з'явився під враженням від споглядання геніальної картини Рафаеля "Сикстинська Мадонна". у сонеті звучить віра в непереможну силу високого мистецтва й владу його шедеврів над душами людей. Франко продовжує Шевченкову традицію возвеличення жінки-матері, він теж бачить її з немовлям на руках. Цією красою й ніжністю поет просто заворожений. Цей стан передано в сонеті за до риторичних запитань, звертань і окликів.Лише безбожник не побачить крси Божої Матері - так емоційно стверджує ліричний герой.
Одні дослідники сприймають цей твір як вияв атеїзму молодого Франка-соціаліста. Інші вважають, що в сонеті заперечуються примітивні, наївні, суто людські уявлення про Бога, які поступово зживатимуться, натомість утверджується думка, що саме краса й доброта людини, предовсім жінки-матері, найперевонливіше засвідчує красу і доброту Того, хто її створив, - істинного Бога. Лише пізнаючи людину, вірячи в неї, можна пізнати Творця й вірити в Нього.
На білій перинці
Пролісок маленький
Очка розкриває,
Весну зустрічає,
Сам себе питає:
Чом джерельце дзюркотить, весело співає?
Чом у синій висоті пташечка літає? -
Бо весна знов прийшла, знову завітала,
Щиро сонечко її в небі зустрічало.
Виходить з хатинки,
Стає він навшпиньки -
Пролісок біленький
Радо розквітає,
Весну зустрічає,
Сонечко вітає.
Бо джерельце дзюркотить, весело співає,
А у синій висоті пташечка літає!
То весна знов прийшла, знову завітала,
Щиро сонечко її в небі зустрічало.