ответ: Вічний шибеник та трутень, мріє про чиновничу долю, та не хоче нічого робити. Слухає батьківські поради, про то, як вижити в цій гнилій і недосконалій системі. Несе службу в місцевій канцелярії, витрачає батьківські кошти на гулянки, багато п’є. Служба в місті повністю змінила уяву хлопця, що він втратив будь-який зв’язок з ріднею та друзями. Під кінець твору, Микола приїздить до рідного села, де знаходить батька хворим в майже розореному маєтку. У батька почали з’являтися ознаки здорового глузду, де він починав розуміти абсурдність своїх намірів стати дворянином і відхреститись від села
Объяснение:
Для більшості людей того часу коні — це лише худоба, яка виконувала роботу, другими словами — тяглова сила. Їх використовували для того щоб зорати поле, перевезти на підводі якийсь вантаж тощо. Люди звикли вважати коней нерозумними тваринами, не бачили в конях чогось особливого, виняткового. Так було і з Шепталом. Це був розумний кінь, він відрізнявся від своїх побратимів. У нього були власні бажання. Наприклад, бажання втекти на волю. Навіть хід його думок значно відрізнявся від інших коней. Люди ж просто не могли (а можливо, просто не хотіли) усвідомити того, що є винятки, такі, як Шептало. Тому вони і не розуміли винятковості Шептала і прирівнювали його до інших коней.