Напевно немає на світі людей, які в дитячому віці не любили б читати казки, не захоплювалися б силою, винахідливістю безстрашних і непереможних героїв. Однак ми звикли, що бореться зі злом, ризикує своїм життям та врешті-решт перемагає могутній богатир, закоханий принц або, на худий кінець, кмітливий Іванушка-дурник. Але ось перед нами казка X.. Андерсена "Снігова королева". Головна героїня - маленька, ніжна, тендітна дівчинка, яка виявилася здатною не тільки протистояти чарам холодної і прекрасною Снігової королеви, але і зруйнувати її палац, вызволив з біди свого названого брата Кая. Які тільки: випробування не випали на частку Герди, які тільки перешкоди вона не долала під час своїх тривалих і небезпечних мандрівок. Будь-які труднощі опинилися по плечу цієї невтомної путешественнице, тому що в її серце жили віра, надія і любов. Їй вдалося пройти там, де відступив б, мабуть, навіть прославлений лицар. Я думаю, ця казка вчить нас, що навіть маленькі і слабкі завжди зможуть домогтись свого якщо будуть вірити в свої сили і вірність обраних цілей.
Краса природи рідної землі надихала багатьох митців на створення визначних шедеврів.
Природа, її гармонійна краса і щедрість присутні і в ліриці та поетичному епосі
М. Рильського, в його нарисах і оповіданнях. Про роль природи в розвитку літератури
та мистецтва поет висловився в наукових статтях "Природа і література", "Про людину, для людини", де обґрунтував "благотворний вплив природи на всі ділянки людського життя".
Рильський з дитинства кохався у природі, прагнув збагнути її таємниці:
Хіба звичайно шелестить трава,
Коли дитина у садку гуляє?
Ні! Кожная билинка там жива,
Комаха кожна щось розповідає,
І кожна грудка сірої землі
ля неї — казка і краса безкрая!
Ліричний герой Рильського ніколи не вважав себе "царем природи". Він — її талановита дитина, вірний і дбайливий син, а природа — вічне і невичерпне джерело життя і творчості:
Вона — це мати. Будь же сином,
А не естетом.
І станеш ти не папіряним —
Живим поетом.
З відчуття краси своєї медвяної землі — цієї "хліборобської матері" — народилися в душі поета високі почуття патріотизму й любові до людини, яка своєю працею оживляє, прикрашає землю.
Радість очам і серцю приносить і нива білої гречки, і червоні помідори, і молочно-сині поля, і срібло лісової води, і золото спілої пшениці та осіннього лісу
