Я (дівка-бранка): Я (дружина турецького вельможі, патріотка,благородна, можливо мати його дітей): смілива,шанує і любить батьків, вірна, хитра, любить заможне життя, здатна на героїчний вчинок, розуміє відступництво. любить батьківщину.
Даний вірш був написаний в еміграції. Поет виразно показує свою тугу за батьківщиною.
Тема: патріотизм, сумні почуття ностальгії та любові до рідної землі.
Ідея/основна думка: вітчизна є вітчизна, її не замінить ніщо. Слова ліричного героя збігаються зі словами й думками автора: він відчуває себе чужим за кордоном. Він пам'ятає все, що бачив і переживав на батьківщині, постійно думає про неї, як про кохану людину. Автор порівнює це відчуття із любов'ю до людини. Він не хоче жити тут, але вимушений. Повернутися додому він не може. Саме усвідомлення цього факту бентежить його найбільше.
Художні засоби: - епітети: "золотосрібний ріг", "скажений біль", "вітер з кришталевих хвиль"; - порівняння: "життя давно, як божевільне, блудить"; - риторичні запитання: "куди ж іще заблудить безглузда путь і хто остереже?" - тощо;
Вірш складається з п'яти частин, написаних Євгеном Маланюком в різні роки (1920-1924). Деякі частини мають різні розміри: 4-стопний ямб, 4-стопний анапест, 5-стопний анапест. Розмір, рима і ритм змінюються.
Ліричний герой і є автором. У вірші зображені тяжкі душевні переживання і сумні почуття самого Євгена Маланюка в еміграції.
Тема «Давня казка»: зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту. Ідея «Давня казка»: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо). Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям. Жанр «Давня казка»: ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.) Віршовий розмір «Давня казка»: Чотиристопний хорей «Давня казка» художні засоби епітети: люди добрі, поет нещасний, сумна діброва, рими-соколята, думи-чарівниці,прудкії коні,вільні руки. метафори: не цвіла урода гожа, сонечко червоне заховалось за діброву, час леті, пісні ідуть по людях. порівняння: розливався людський стогін всюди хвилею сумною, краще смерть, ніж вічний сором, і мов сон, життя минало. гіпербола: розходилась по світу стоголосою луною антитеза: у мужички руки чорні, в пані рученька тендітна. інверсія: раз у раз ходила молодь пісні – слова вислухати. фразеологізм: спіймати вітра в полі архаїзми: граф, графство, герольди.
патріотка,благородна, можливо мати його дітей):
смілива,шанує і любить батьків, вірна, хитра, любить заможне життя,
здатна на героїчний вчинок, розуміє відступництво.
любить батьківщину.