епітети: золота чудесна Жар-птиця, освітилась казково, непристойно яскравою, птаха екзотична, чужу нескромну птицю,лежить терпляче, лихим, кульгавим гавам
метафора:яснішали лиця,освітилась казково столиця,лиця посмутніли,новорічну радість
повтори:вона яскра-яскра-яскррава.
риторичні запитання:Її нема,бо-розумієте?
риторичні оклики:Як хороше жити під сонцем Жар-птиці!, Вона яскрава-яскрава-яскрррава! Таку чужу нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці! І скоро знов злетить вона на злість лихим,кульгавим гавам, на новорічну радість нам!
Объяснение:
У кожної людини ставлення до грошей різне. Це може залежати від того, який стан у неї - бідний чи багатий. У творі "Сто тисяч" головною проблематикою є велика залежність людини від грошей. Головний герой так прагнув розбагатіти та показати іншим, який він має статус, що забув про людські цінності та приорітети. Грошова дурість потьмарила йому очі, тому він залишився, у прямому сенсі, з білими паперцями. З цього можна зробити висновок, що до грошей треба ставитись дуже обережно, а не розтринькувати їх направо і наліво. Гроші для людини - зло чи добро, залежить від неї самої, від її прагнень та бажань.
костю лечи,
ине ли на чюже славну быти.
(Літопис, за Іпатським списком)
В давніх літописах наших
Єсть одно оповідання,
Що зворушує у серці
Найсвятіші почування.
Не блищить воно красою
Слів гучних і мальовничих,
Не вихвалює героїв
Та їх вчинків войовничих.
Ні, про інше щось говорить
Те старе оповідання.
Між рядками слів таїться
В нім якесь пророкування.
І воно живить надію,
Певну віру в ідеали
Тим, котрі вже край свій рідний
Зацурали, занедбали...