І, мабуть, жодного разу не зрадив він обраній у житті ролі. Відомо, що навіть велике кохання, яке несподівано прийшло в його життя, не змогло переінакшити філософа. Так, Сковорода пішов під церковний вінець, щоб об’єднати свою долю з дівчиною, яку палко покохав. Однак в останню мить, збагнувши, що в такий б зраджує свідомо обрану роль у світі, утікає з церкви. Потім пояснив коханій причини такого вчинку, попрохав не тримати на нього в серці зла. До того ж чесно зізнався дівчині, що для неї життя з ним не було б щасливим, оскільки не уявляє себе біля родинного вогнища.Він прагнув свободи і прагнув нікого в житті не обтяжувати собою. І в цьому розумінні разючий ось такий факт останнього дня перебування Сковороди на цьому світі. За свідченнями сучасників, він був веселим і балакучим, обідав з друзями, читав їм свої твори. А по обіді вийшов з хати й став копати собі могилу. Скінчивши ту роботу, зайшов до кімнати, переодягся в чисту білизну, підклав під голову торбинку зі своїми немудрими пожитками й рукописами й ліг на лавці, щоб уже ніколи не встати. Кончина справді достойна імені великого філософа і його моральних настанов.Так, Сковорода в своєму щоденному житті втікав од світу, ревно беріг свою внутрішню свободу. В такий б утверджував себе як людину, що живе за вимогами й правилами своєї філософії. Але все його складне для розуміння існування має одне просте пояснення: навчительство людей, навчительство свого народу. Позиція Григорія Сковороди і вся життєва поведінка філософа продиктовані його Глибоко патріотичними переконаннями, відлуння яких вчуваємо в ось цих словах: «Русь не руська бачиться мені диковинкою, подібно до того, коли б народилася людина з риб’ячим хвостом або з собачою головою... Всяк мусить пізнати свій народ і в народі себе. Чи ти рус?.. Будь ним... Чи ти лях? Ляхом будь. Чи ти німець? Німечествуй. Француз? Французюй. Татарин? Татарствуй. Все добре на своєму місці і в своєму образі, і все красно, що чисто, природно, що не є підробкою, не перемішано з чужим по род
Владимир Всеволодович Мономах (от греч.-единоборец) (1053-1125) великий князь киевский с 1113 года. Получил такое название "Мономах" благодаря имени византийского императора деда жены-Константин Мономах. В 1078 году занял в Чернигове, но потом был вынужден оставить и уйти княжить в Переяславль. После смерти отца у Мономаха появилась возможность занять киевский престол, но устопил Святополку. В 1103 году организовал крупные походы против половцев и нанес им тяжелое поражение. В 1113 году во время киевского восстания народа, Мономах был призван на княжение местными боярами в Киеве. Тогда новый князь Мономах издал указы облегчавшие положение закупов и ограничил ростовщичество. Владимир Мономах вошел в историю, как самый образованный человек из своего времени. Также он был талантливым писателем-автор "Поучения", адресованное свои детям и князю Олеу.
Владимир Всеволодович Мономах (от греч.-единоборец) (1053-1125) великий князь киевский с 1113 года. Получил такое название "Мономах" благодаря имени византийского императора деда жены-Константин Мономах. В 1078 году занял в Чернигове, но потом был вынужден оставить и уйти княжить в Переяславль. После смерти отца у Мономаха появилась возможность занять киевский престол, но устопил Святополку. В 1103 году организовал крупные походы против половцев и нанес им тяжелое поражение. В 1113 году во время киевского восстания народа, Мономах был призван на княжение местными боярами в Киеве. Тогда новый князь Мономах издал указы облегчавшие положение закупов и ограничил ростовщичество. Владимир Мономах вошел в историю, как самый образованный человек из своего времени. Также он был талантливым писателем-автор "Поучения", адресованное свои детям и князю Олеу.
