План до твору “Митькозавр із Юрківки “
1. Отримання літнього завдання хлопцями — зібрати колекцію комах.
2. Від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село.
3. Похід на річку.
4. Зустріч з Василем Трошем біля озера.
5. Розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері.
6. Ночівля біля озера.
7. Запис до бібліотеки і вивчення зоології.
8. Митькозавр Стеценка з Юрківки — чудовисько, що живе в лісовому озері.
9. Виявлені сліди невідомої істоти на березі
10. Роздуми щодо пастки для химери лісового озера.
11. Вихід знайдено – химеру будуть ловити на курку, яку вкинули в яму.
12. До ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим. Провал операції «Курка».
події, що відбулися у дядька Гната з тромбоном; хлопці так і не виявили того, хто живе в озері.
13. Імітація чудовиська Васильом
14. Подяка Сергія і Митька Василеві за чудові канікули та інтерес до зоології.
План “Химера лісового озера“
1. Завдання вчительки
2. Насмішки майбутнього майстра велосипедного спорту
3. Добра бабуся, та дід Трохим.
4. Дорога до лісового озера.
5. Страшна розповідь про химеру
6. Таемниця. І нічна варта.
7. Вивчення бібліотеки.
8. Митькозавр Стеценка із Юрківки.
9. Велечезні сліди на березі.
10. Невдала операція “Курка”.
11. Нічний розіграш Васі.
12. Майбутні пригоди хлопців.
Але необхідність записувати, передавати іншим якісь відомості, досвід, знання виникла у людей дуже давно.
Тому «сторінками» давніх книг ставали камені, стіни печер, щити воїнів. Писали на всьому.
Згодом стародавні люди додумалися писати на глиняних табличках, які потім висушували і обпалювали на вогні. Але хіба багато можна було написати на цих сторінках? До того ж книги ці були важкі і некрасиві.
Коли, наприклад, якийсь вчений збирався в дорогу і брав з собою 2-3 такі «книги», для цього йому був потрібен цілий віз. Тому люди продовжували шукати матеріал, з якого б можна було виготовляти книги.
І знайшли … А сталося це в далекій Африці, де на берегах повноводних річок зростає багато папірусу. Одного разу стародавні єгиптяни виявили, що волокна цієї рослини перетворюються на сухі вузенькі стрічки, які, до того ж, добре вбирають фарбу. Ось так і з’явилися книги з папірусу.
Окремі листи папірусу склеювали в довгу смугу – сувій. На таких сувоях, що досягали в довжину до 100 метрів, записували різні тексти. Писати на сухих стеблах папірусу було зручно, але з часом такі книги «ламалися» і розсипалися.
Пізніше книги робили з тонкої козячої, овечої або телячої шкіри. Перша з них з’явилася в місті Пергамі у Малій Азії, тому й назвали такий папір пергамент.
Перший папір виготовили в Китаї.
З ХІІІ століття в Європі основним матеріалом стал папір.