Художні засоби до поеми "19 жовтня" Пушкіна:
Епітети: багряне убрання, поля зів'ялі й голі, тихе сяйво дня, келія пустинна, осінні негоди, чаша легкопінна, гіркі недуги, Італія ясна, щаслива путь, доля мандрівна, доля строга...
Неологізм: легкопінна,
Порівняння: він (союз), як душа; свій дар, як час, я тратив без угаву.
Метафори: міцнів під крилом коханих муз.
Звертання: каміне, вино, друже, любі друзі,Горчаков, Вільгельм, спізнілий друже мій.
Риторичні запитання: Але чи й там усі з вас бенкетують? Кого цей рік не дочекались ви? Хто зрадив ще чудову нашу звичку, Кого забрав холодний світ од вас? Хто не прийшов на братню перекличку? Чий голос змовк? Хто передчасно згас?
Анафора: Ти простягав нам із-за моря руку,/Ти нас єдиних в спогадах носив;Благослови, моя святкова музо, / Благослови: нехай живе ліцей!
Оклики: Пора, пора! Ні наших мук, ні мрій Не вартий світ; розвіємо оману!
Повтор: Пора, пора! Повніш, повніш!
опис села Димки
історія родини Василя та Докії
весілля Парасинки і Тодорики
розмова Івоніки з Докією
сільска праця
роздуми Сави про Рахіру
поїздка Івоніки до міста, щоб відкупити Михайла від служби у війську
мрії Івана про панську наймичку Анну
кохання Анни до Михайла
освідчення Михайла
Михайло їде на військову службу до міста
сумування за Анною
незадоволення Сави ходінням батька до Михайла
сварка матері з Савою, доріки Рахірою
Михайло приходить у відпуску на Великдень
зустріч Анни і Рахіри
Михайло у відпусці. Обіцяє одружитися з Анною
загибель теляти, що належило Саві
сава вбиває брата
страждання батьків
народження близнюків у Анни
загибель блізнюків Анни
через 6 років Анна виходить заміж за брата Докії, Петра
Напевно , що ні. Зараз люди, а особливо діти, багато часу проводять сидячи за комп ютером граючи ту чи іншу гру. Але все ж таки потрібно розвивати свою мову і багато читати Можна безкінечно наводити приклади «надзвичайно важливого і високого місця поезії в житті людини», можна писати довжелезні твори-роздуми про вплив віршів на формування особистості, можна диспутувати з любителями прози, але усі ці речі насправді є занадто мізерними у порівнянні з маленьким теплом у грудях людини, яка тримає в руках збірку улюблених віршів.
Поезія передає настрій і почуття самого автора , ставлення його до уряду того часу і баго інше. Коли ми читаємо твори , то розуміємо просту істину життя. Читаючи , ми ніби подорожуємо у інший світ , забуваємо про усе погане а натомість отримуємо багато новий відчуттів і переживань за того чи іншого героя.
Отже , я вважаю , що поезія повина залишатися для нас одим із надбанням людини і вона може змінити життя, якщо її у життя впустити. Моє вона змінює, наповнює й доповнює щодня.